Від початку року готівкова гривня суттєво зміцнилася щодо американської валюти. Якщо в січні за “зелений” в обмінниках правили майже 41 гривню, то наприкінці травня — 37,9 гривні.
Однак упродовж літа позиції гривні можуть дещо похитнутися, вважають експерти. На це є декілька причин. Одна з них — відмова Нацбанку від фіксованого курсу гривні щодо долара. Таку вимогу, кажуть фахівці, українському урядові та НБУ поставив Міжнародний валютний фонд.
Разом з тим голова НБУ Андрій Пишний заявив, що регулятор триматиме офіційний курс на рівні 36,56 гривні за долар не до якогось конкретного часу, а доти, доки ситуація на валютному ринку не поліпшиться, а інфляція не стабілізується.
То чого чекати від курсу? З’ясовуємо це у розмові з головою ради Незалежної асоціації банків України Оленою Коробковою, фінансовим аналітиком Євгеном Пенцаком та експертом Українського аналітичного центру Борисом Кушніруком.
— Що дозволило національній валюті посилити свої позиції упродовж весняних місяців?
● О. Коробкова:
— Після важкої зими ми загалом спостерігаємо поліпшення настроїв як населення, так і бізнесу. У банківській системі це, зокрема, проявилося в активному зростанні гривневих депозитів і втраті інтересу до нарощування валютних депозитів. Нагадаю, станом на травень 2023 року обсяг депозитів бізнесу та фізосіб становить майже 2 трильйони гривень, що на 33% більше, ніж минулого року. Сума депозитів бізнесу сягає більш як 1 трильйон гривень, з яких 67% — у національній валюті. Сума вкладів фізичних осіб — понад 940 мільярдів гривень, з яких 63% — гривневих.
На готівковому валютному ринку нині спостерігаємо мінімальну різницю між офіційним курсом і ринковим — на рівні до 1 гривні. Однією з основних причин зміцнення гривні стала весняна сівба. Річ у тому, що аграрії продають іноземну валюту для потреб посівної кампанії незалежно від того, вигідний чи невигідний для них курс. Їм потрібно працювати, засівати поля. До речі, вплив цього сезонного чинника ми простежуємо з року в рік.
Крім того, зовнішня підтримка України за останні місяці була дуже потужною. Це забезпечило зростання золотовалютних резервів до рекордного обсягу за останні десять років, а отже, дало змогу стабілізувати обмінний курс.
— Чи може втриматися готівковий курс на нинішньому рівні упродовж літа?
● Б. Кушнірук:
— На жаль, ні. Проблема у тому, що український уряд та НБУ, підписавши меморандум з Міжнародним валютним фондом, зобов’язалися повернутися до вільного курсоутворення.
Але сподіваюся, що цієї дурниці не зроблять. Тому що у час війни відкритого ринку валюти бути не може. Нині у нас імпорт товарів та послуг удвічі перевищує експорт. Що це означає? Що Нацбанк змушений закривати різницю своїми інтервенціями, тобто продавати до половини цих коштів. Вибачте, що це за ринок, якщо 50% його контролює один гравець? За таких обставин вартість долара може різко зрости.
— Чи може втриматися готівковий курс на нинішньому рівні упродовж літа?
● Є. Пенцак:
— Сценарій, коли Нацбанк відпустить курс у вільне плавання, імовірний, але не під час війни. Бо це може спричинити паніку на валютному ринку, інфляційну хвилю, виведення капіталу. МВФ може хотіти вільного курсоутворення в Україні, але, сподіваюся, не наполягатиме на цьому.
— Які ще фактори можуть вплинути на курс?
● О. Коробкова:
— З липня цього року уряд повертає акциз та ПДВ на пальне. Це може негативно вплинути на валютний ринок. Адже зросте імпорт нафтопродуктів до України за так званими старими цінами. Як наслідок — активізується попит на іноземну валюту. Отже, курс може зрости і до 38 — 39 гривень за долар.
● Б. Кушнірук:
— Якщо відновлять ПДВ та акциз, то пальне, безумовно, подорожчає. Але тоді, думаю, і попит на нього скоротиться. Люди економитимуть — менше їздитимуть і менше купуватимуть пальне. У такому разі уряд менше потребуватиме валюти для придбання пального за кордоном (ми все пальне імпортуємо). Отже, це не призведе до тиску на курс.
● Є. Пенцак:
— Так, подорожчання пального навряд чи вплине на вартість долара. Воно буде радше чинником додаткової інфляції. Виробники закладуть вищі транспортні витрати у собівартість товарів, і ці витрати ляжуть на плечі споживачів.
— Якщо цих ризиків для гривні вдасться уникнути, чи можемо бути впевненими в тому, що долар не подорожчає?
● Б. Кушнірук:
— Ні, поки не закінчиться війна, ми перебуватимемо у ситуації певної курсової невизначеності. Нам потрібно відкрити порти, щоби збільшити експорт продукції. Зернова угода не дозволяє нам вивозити металургійну продукцію. А металургія — це другий стовп нашої економіки. Така ситуація надзвичайно обмежує надходження валюти до країни.
● Є. Пенцак:
— Справді, економіка в час війни нормально не працює, тому є ризики для гривні. Але є і позитивні фактори: міжнародна коаліція намагається допомагати нам не лише у військовій сфері, а й у фінансовій. Золотовалютні резерви Нацбанку нині на рекордних позначках. Тому спекулянти не можуть похитнути курс гривні.
Понад те, оскільки триває активне вливання коштів в українську економіку, то може бути дефіцит гривні. А це означає, що можливе навіть посилення курсу гривні щодо долара.
— Наскільки ймовірно, що міжнародна фінансова допомога й надалі зберігатиметься на нинішньому рівні?
● Є. Пенцак:
— Міжнародні фінансові інституції мають відкриті великі ліміти для України. Перспективи в нас дуже добрі. Водночас багато залежатиме від того, як розвиватимуться наші успіхи на фронті.
Раптовий стрибок курсу міг би бути в разі масованого наступу росіян або якби в них були вагомі успіхи на певних ділянках фронту. Бо тоді можлива паніка серед населення, зокрема й на валютному ринку. Наразі ж виглядає на те, що міжнародна коаліція стає міцнішою. Кожний Рамштайн (зустріч представників держав — союзниць України. — Авт.) сприяє стабільності курсу гривні щодо долара.
— Тож скільки може коштувати готівковий долар упродовж літа?
● Є. Пенцак:
— З економічної точки зору, наразі немає підстав для зміни курсу. Думаю, протягом літа він буде стабільним — на рівні 37 — 38 гривень за долар. Послаблення можливе вже ближче до осені.
