У соцмережах бійці викладають фотографії з погриженими рюкзаками, одягом, дротами до приладів... Та й фермери стурбовані аномальною кількістю мишей на полях. То звідки це нашестя і як боротися з гризунами?
— У нас у степу, на сході Дніпропетровської області, поряд з фронтом, тепер справді небувала кількість мишей, — розповідає Зеновій Сич, доктор сільськогосподарських наук, професор. — Риють нори, підзбирують насіння. Тримаємо п’ять котів і вони не дають собі раду з гризунами. Річ у тому, що в зоні бойових дій і на довколишніх територіях дуже порушені екосистеми. Через постійні обстріли втікають птахи і ссавці, які поїдають гризунів. У розгромлених покинутих селах багато схованок для мишей і достатньо кормів. Тому вони й активно розмножуються.
— Багато мишей і на сільськогосподарських полях.
— Так. Загалом збільшенню чисельності гризунів цієї осені сприяє тепла, помірно волога погода й достатня кількість корму, — каже Світлана Майка, державна фітосанітарна інспекторка Управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Тернопільській області. — Найбільше їх у посівах багаторічних трав. Менше — в посівах озимих зернових культур та ріпаку. Сприятливі умови також впливають на спроможність гризунів надалі розмножуватись.
На одному гектарі озимої пшениці ми виявляли і по три колонії полівок (по одній парі дорослих полівок у кожній). За сприятливих умов протягом зими та весни від них і їхнього потомства до червня наступного року може наплодитися приблизно 600 полівок. Якщо з ними не боротися, то така кількість гризунів може повністю знищити посіви та врожай пшениці. Найпоширеніші й найнебезпечніші для посівів — сірі полівки, хатня, польова та лісова миші.
Усі мишоподібні — дуже ненажерливі. Це зумовлено потребою у підтриманні температури їх тіла, яка не постійна й коливається у межах 30 — 40 градусів. Більше як 70% енергії гризуна, одержаної з їжі, витрачається саме на підтримання температури. Тому, наприклад, звичайна полівка з’їдає за добу соковитого корму 100 — 350% від маси свого тіла. Приміром, корова з’їдає лучної трави лише 4,8% від маси свого тіла. Найцінніші кормові рослини для мишей — озима пшениця і багаторічні бобові трави.
Мишоподібні гризуни облаштовують гнізда в шарі грунту завглибшки 15 — 35 сантиметрів. Влітку, а також у безсніжні зими — ще глибше. Гніздо легко виявити завдяки отворам у грунті — виритих норах. До одного гнізда можуть вести підземні ходи кількох десятків нір.
— А як боротися з мишами?
● З. Сич:
— Для боротьби з мишами використовують спеціальні отрутопринади. Якщо цих гризунів дуже багато, то інші методи боротьби (спеціальні ультразвукові прилади, мишоловки, листя папороті, бузини, реп’яхи чи ватні кульки з нашатирним спиртом. — Авт.) будуть недієві.
● С. Майка:
— Дуже важливо збирати урожай на полях, без втрат зерна, проводити вчасно та якісно зяблеву оранку. Тоді гризуни залишаться без корму й надійного сховища. Зрештою найефективніші у боротьбі з мишами хімічні та біологічні препарати, як-от зерно, заражене бактеріями мишачого тифу.
