Росіяни активно наближаються до ключових опорних міст оборони на сході — Покровська, Костянтинівки та Куп’янська. За оцінками американського Інституту вивчення війни (ISW), у травні ворог захопив 498 квадратних кілометрів нашої території, а в червні — ще 466.
Водночас західні аналітики підрахували: за нинішніх темпів просування РФ зможе повністю окупувати Луганську, Донецьку, Херсонську та Запорізьку області до лютого 2028 року. А щоб захопити всю Україну, їй знадобиться приблизно 89 років. Хоч наші військові на передовій дещо іншої думки.
“Два роки тому ворогу було надзвичайно складно просунутися навіть на сто метрів уперед, думки про окупацію Селідового та Курахового, зруйнований Покровськ з Мирноградом були схожі на вороже ІПСО. Тепер у розрахунках вже вказується, що для виходу на кордони Дніпропетровської області ворогу потрібно три роки. Різниця у темпах змінилася у 30 разів”, — зазначає військовослужбовець Ігор Криворучко. За його словами, ніхто не враховує виснаженість українських захисників, проблем із самовільним залишенням військових частин і мобілізацією, через які може статися так, що фронт не буде кому тримати.
— Противник активізувався на всіх напрямках, — каже Микола Мельник, старший лейтенант, лицар ордена Богдана Хмельницького, екскомандир роти 47-ї бригади. — Найбільш небезпечний Покровський. Ворог обходить місто з півночі. Якщо цей тактичний задум вдасться здійснити й він захопить Родинське, то зможе взяти Покровськ у напівоточення.
— За три останні місяці росіяни найбільше просунулися на Новопавлівському напрямку й уже фактично зайшли на Дніпропетровщину, — додає Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив”. — Це дуже негативний розвиток подій на тактичному рівні, який може становити велику проблему для Донеччини, Запорізької та Дніпропетровської областей.
— Багато що на фронті залежатиме від того, як довго вдасться втримати Покровськ, — зауважує Павло Лакійчук, керівник безпекових програм Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”. — Якщо у противника будуть резерви, то він зможе прорвати нашу оборону на сході. Тому головне завдання для Сил оборони України — не дати можливості ворогу вийти на оперативний простір.
— Ситуація ускладнюється і тим, що лінія фронту зросла до 1200 кілометрів, — розповідає Владислав Селезньов, колишній речник Генштабу ЗСУ. — Ворог вишукує слабкі місця в обороні й атакує там великою кількістю сил та засобів. Наприклад, на Придніпровському напрямку на 55% зросла кількість штурмових дій за минулий тиждень.
— Зауважу, що нам не вдалося повністю стабілізувати ситуацію і на Сумщині, зокрема у східній частині, — каже Ігор Романенко, генерал-лейтенант у відставці, ексзаступник начальника Генштабу ЗСУ. — На жаль, противник захопив Яблунівку. Ведуться активні бої за Юнаківку.
— Завдяки чому ворогу вдається просуватися?
● І. Селезньов:
— Нам катастрофічно бракує ресурсів, як-от на Покровському напрямку немає ким замінити людей. А росіяни там зосередили до 130 тисяч особового складу.
● О. Коваленко:
— Міські бої у Покровську можуть початися вже в серпні чи на початку вересня. Росіяни можуть вийти і на Добропілля, яке є важливим логістичним вузлом нашої армії. Загалом на цій ділянці фронту важко провести ротації. Серед причин ворожого просування і відсутність належної комунікації між бригадами.
● Д. Снєгирьов, співголова ГІ “Права справа”, військовий експерт:
— Сумніваюся, що в найближчій перспективі росіяни візьмуть під контроль Покровськ, Мирноград, Добропілля. Щоб окупувати цю агломерацію, як і Слов’янськ та Краматорськ, потрібен буде не один рік. Нагадаю, що бої за набагато менший Бахмут тривали 9 місяців і росармія втратила там близько 100 тисяч військових.
— I все-таки — чи може обвалитися фронт? І що потрібно для того, аби цього не допустити?
● І. Романенко:
— Нам слід швидко формувати резерви. Кажуть, щомісяця Україна мобілізовує 30 тисяч осіб. Але думаю, що ця цифра завищена і становить плюс-мінус 20 тисяч. Тоді як армія РФ набирає до свого війська 40 — 50 тисяч осіб кожного місяця. Крім того, РФ планує зробити призов на строкову службу цілорічним. У такий спосіб ворог отримуватиме постійне поповнення, бо строковиків змушуватимуть підписувати контракти й вони опиняться на фронті. Це фактично прихована мобілізація. На мою думку, Україні потрібно зменшувати мобілізаційний вік, якщо хочемо зупинити просування ворога. Адже не можуть постійно воювати одні й ті ж люди, бо вони виснажені.
● П. Лакійчук:
— Збільшити кількість військових на фронті можна й за рахунок тих, хто самовільно залишив частину, мова про СЗЧ. Таких осіб десь приблизно 16 — 19 тисяч, хоч деякі експерти кажуть про значно вищі цифри. Але річ у тому, що ті, хто пішов у СЗЧ, не поспішають повертатися на службу. Треба наполегливіше проводити з ними роз’яснювальну роботу.
● В. Селезньов:
— Найімовірніше, до середини жовтня будемо бачити повзучий наступ противника. Є сподівання, що нам вдалося створити ефективну систему фортифікаційних оборонних споруд на східних рубежах, котрі можуть сповільнити просування ворога й максимально зменшити наші втрати.
