Перейменування підтримали 12 із 22 депутатів. Вони кажуть, що діяли в інтересах мешканців, від яких отримали колективне звернення. Скандал вийшов за межі України й активно поширюється ворожими ЗМІ.
“Дотримуючи закону про декомунізацію, у нашому селищі взялись перейменовувати вулиці, — каже жителька Тиврова та голова ГО “Тиверці” Інна Суверток. — У червні на сесію було винесено рішення щодо перейменування семи вулиць. Почалось обговорення, кожен охочий міг запропонувати свої назви. Тоді вулицю Юрія Гагаріна депутати одноголосно перейменували на вулицю Степана Бандери, а російського поета Некрасова — на вулицю Галицької армії.
Дехто із місцевих заявив, що назва вулиці Галицької армії — немилозвучна. І подали заяву до депутата з проханням перейменувати її на Козацьку. Паралельно скандал здійняла інша жителька, яка почала збирати підписи за те, аби змінити назву вулиці Степана Бандери. Мовляв, хто він узагалі такий?
У вересні депутати скликали сесію, щоб перейменувати новоназвані вулиці. У проекті рішення селищної ради йшлось про те, що Степан Бандера та воїни Української Галицької армії “пов’язані з країною-агресоркою”. Який же сором!”
Однак у вересні народні обранці згоди не дійшли, тож ініціювали позачергову сесію на жовтень. І ось 12 депутатів із 22 проголосували за перейменування вулиці Степана Бандери на Логанську, а Галицької армії — на Козацьку.
Одним із тих, хто підтримав перейменування згаданих вулиць, є депутат Тиврівської селищної ради В’ячеслав Панченко. “73 жителі вулиці, а це понад 90%, звернулись із листом та підписами, що їх влаштовує назва Логанська, а не Степана Бандери. Джерелом влади є народ, і я не міг йти проти їхньої волі, — виправдовується депутат. — А щодо того, що Степан Бандера та воїни Української Галицької армії “пов’язані з країною-агресоркою”... Рішення готувалось поспіхом, відповідальна особа просто скопіювала його із рішення першої сесії, коли дійсно перейменовували вулиці, названі на честь радянських діячів. Тож це ненавмисно”.
Рішення готувалось поспіхом, відповідальна особа просто скопіювала його із рішення першої сесії, коли дійсно перейменовували вулиці, названі на честь радянських діячів.
Найцікавіше, що, за словами історика та директора Музею Вінниці Олександра Федоришена, Тиврів має прямий стосунок до діяльності Галицької армії періоду осені-зими 1919 — 1920 років.
“Це був один з найважчих періодів для українських підрозділів доби Перших Визвольних змагань. Адже тоді галицьке військо спільно з наддніпрянським — Армією УНР — протистояло російським підрозділам “червоної” і “білої” Росії”. У 1990-х роках мешканці Тиврова відродили могилу галичан, які загинули від епідемії тифу, — розповідає історик. — Крім того що проявили історико-топонімічне та юридичне невігластво, тиврівські депутати створили небезпечний прецедент, який вже використовують росіяни в інформаційній війні проти України.
Сподіваюсь, громада і депутати Тиврова зможуть виправити цю прикру помилку та повернути “нові-старі” назви, хоча б на інших вулицях містечка. За потреби, місцеві історики та активісти могли б провести місцевим урок історії з публічними лекціями”.
