Направлення на складні обстеження, як-от МРТ чи КТ, тепер повинні виписувати саме профільні спеціалісти. Як пояснюють у НСЗУ, ці зміни впроваджені, аби уникнути дублювання скерувань і щоб не проводити дослідження, коли немає належних показань.
Тож нині лікар первинної меддопомоги (ПМД) може без обмежень скеровувати пацієнтів до будь-якого фахівця вузького профілю. А також — направляти їх на додаткові обстеження при станах, лікування яких входить у його компетенцію.
— Лікарі ПМД можуть виписувати направлення на загальний аналіз крові, сечі, калу, аналіз на вміст глюкози (цукор) у крові, на холестерин. Також сімейний має право скеровувати на кардіограму, рентгенографію грудної клітки, УЗД черевної порожнини, ендоскопію, — розповідає Інна Гринчак, сімейна лікарка. — На такі складні дослідження, як МРТ (магнітно-резонансну томографію), виписують направлення невропатологи чи травматологи. На КТ (комп’ютерну томографію) може скеровувати онколог, на УЗД жіночої статевої системи — гінеколог, а на холтерівський моніторинг ЕКГ — кардіолог.
Якщо пацієнтові потрібні складніші дослідження, сімейний лікар виписує направлення на консультацію, наприклад, до кардіолога чи невропатолога. А от до гінеколога, психіатра й стоматолога можна звертатися і без скерування сімейного лікаря.
— А якщо сімейний лікар таки випише направлення, скажімо, на МРТ, то це обстеження проведуть чи ні?
— У лабораторіях і діагностичних центрах пацієнтам кажуть звіряти коди обстежень, які зазначені в направленнях від лікаря первинки, із кодами пакета медпослуг в амбулаторних умовах. Якщо лікар ПМД видав направлення на обстеження, що не входить у відповідний перелік, то медпослугу можуть і не надати.
— Такі зміни дуже потрібні, — впевнений Павло Ковтонюк, співзасновник Українського центру охорони здоров’я (UHC), ексзаступник міністра охорони здоров’я. — Коли йдеться про систему, де послуги оплачуються за кошти з бюджету, необхідні відповідні правила надання цих послуг. Мають існувати певні обмеження щодо їх кількості. Країна у нас не така багата, щоб витрачати кошти на дослідження чи медпослуги, які пацієнтові не є життєво необхідні.
— Чи тепер пацієнтам не доведеться довше чекати на деякі дослідження? Адже спершу сімейний лікар має скерувати на консультацію до профільного спеціаліста.
● П. Ковтонюк:
— Справді, на це може йти трохи більше часу. Та йдеться про безплатні медпослуги. Без певних правил їх одержання бюджетні кошти можуть витрачатися нераціонально.
