За даними Інституту освітньої аналітики, приблизно 50 відсотків міських шкіл — переповнені. Найгірша ситуація — у Рівному, Чернігові, Луцьку й Тернополі, а безумовний рекордсмен Київщина — прилеглі до столиці містечка й села, які стрімко забудовуються в останні роки. Якщо багатоповерхівки ростуть, як гриби після дощу, то соціальної інфраструктури — обмаль.
Діти Вікторії Найчук ходять у 1 та 7 клас школи у селі Корюківщина, що входить до Вишневої територіальної громади Київщини. У цьому закладі класи — переповнені, каже вона.
“Парти стоять в учительській, у всіх підсобках, навіть у коридорах!” — обурюється жінка.
За її словами, у Корюківщині — 14 нових житлових комплексів, і на все це — одна школа, яка може прийняти 700 дітей. А нині тут вчаться 1820 школярів.
“Є три зміни навчання — на 8.00, на 12.45 і на 13.40. Про обов’язкове провітрювання приміщень у таких умовах — годі й казати. Його немає! Альтернатива цій школі — або їздити до Києва, або платити за приватний заклад — 13 тисяч гривень щомісяця”, — підсумовує пані Вікторія.
Схожа ситуація — в Ірпені. Місто буквально обросло багатоповерхівками.
“Житло є, а державних шкіл катастрофічно бракує, — розповідає пані Надія, вчителька Ірпінської загальноосвітньої школи І — ІІІ ступенів №17. — У школі, де я вчителюю, діти вчаться у дві зміни. Першій зміні зазвичай ставлять останнім уроком фізкультуру, тому вони вже йдуть з класу приходить друга зміна. Першачків набрали 11 паралелей, у класах по 30 — 36 учнів...”
За 26 кілометрів від Києва, у Броварах, також не вистачає місць у державних школах. До прикладу, у 10-й навчається 2010 учнів, тоді як проектна потужність закладу — 967 місць.
“Моя старша донька в 7 класі, ходить у школу на 8.00 і вчиться до 14.00, молодший син, третьокласник, вчиться з 12.20 до 17.00, а середня донька у 5 класі вчиться з 13.25 до 20.00. І це все один заклад —
Броварська загальноосвітня школа І — ІІІ ступенів №10, — розповідає Оксана Тайріс, жителька Броварів. — Фактично, треба цілий день відпроваджувати дітей на навчання і зустрічати звідти. Інший варіант — приватна школа, але навчання там коштує 12 тисяч...
Моя старша донька в 7 класі, ходить у школу на 8.00 і вчиться до 14.00, молодший син, третьокласник, вчиться з 12.20 до 17.00, а середня донька у 5 класі вчиться з 13.25 до 20.00.
Два роки тому на території нашої школи почали будувати новий корпус для початкової школи — обіцяли здати ще минулоріч. Але так нічого й не зробили. Тим часом щороку набирають по 8 — 9 паралелей, і цього року є класи 1-Ж та 1-З!”
А абсолютним рекордсменом за кількістю набраних паралелей перших класів стала школа у селі Софіївська Борщагівка.
“Моя дитина — у третьому класі, у нас 40 учнів і 11 паралелей, — розповідає пані Марія, чия дитина навчається у Софіївсько-Борщагівському НВК. — Велика проблема — нестача вчителів, багато вакансій, бо
педагоги звільняються. Переповненість школи — через масову забудову. Багато хто купує тут житло, є чимало переселенців зі Сходу. А от нових шкіл — не відкривають...”
“А мій син ходить у 1-П клас, — каже Дар’я Пазиніч, мама учня Софіївсько-Борщагівського НВК. — У нашому класі було 36 дітей, але тепер — 26, бо багато батьків забрали малечу, коли виявилось, що першачки вчитимуться у другу зміну.
Уроки в дітей починаються о 12.45 і тривають до 16.05 (якщо 4 уроки) чи до 16.55 (якщо 5). Утім за санрегламентом, учні перших класів узагалі не можуть навчатись не в першу зміну”.
Нова школа у Софіївській Борщагівці — поки що лише в планах. Одна з них мала би будуватись безпосередньо тут, інша — у сусідньому селі Чайки.
“Ми писали звернення та вимагали будівництва нової школи на території села, — каже Наталія Розовенко, активістка та депутатка з Софіївської Борщагівки. — Населення тут — 60 тисяч, тож по всіх нормативах мало би бути щонайменше 3 школи!”
І поки люди бідкаються, а влада — розводить руками, права дітей отримувати освіту в якісних умовах порушуються.
“Усі питання щодо умов навчання дітей у переповнених школах слід адресувати місцевій владі, яка надає дозволи на будівництво, але згодом не може забезпечити відповідної соціальної інфраструктури, — каже Роман Бондаренко, юрист ГО “Батьки SOS”. — Коли дитина навчається у таких умовах — порушується її право на безпечне освітнє середовище, яке повинні гарантувати засновник та керівник закладу освіти...”
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, навіщо Україні власна цифрова валюта
