Під час круглого столу “Легалізація віртуальних активів по-українськи. Можливості та ризики” директор департаменту стратегії та розвитку НБУ Арсен Макарчук заявив, що в межах пілотного проекту працівникам Міністерства цифрової трансформації вже цього року можуть виплатити зарплату в е-гривні. Що це за валюта?
Ще у 2018 році в Україні був реалізований “закритий” пілотний проект, під час якого в обіг випустили обмежений обсяг е-гривні (у еквіваленті 5443 гривні). Учасники проекту (працівники НБУ) могли переказувати одні одним кошти, поповнювати е-гривнею мобільний телефон і навіть сплачувати благодійні внески. Але, як зауважує НБУ, невеликий масштаб проекту не дав можливості проаналізувати всі переваги та недоліки е-гривні, тому експерименти триватимуть. Нацбанк каже, що повноцінний запуск цифрової гривні може відбутися до кінця наступного року.
Чи може з часом е-гривня замінити в Україні готівку? На цю тему розмірковують Володимир Павлік, член правління Юнекс Банку, Олена Коробкова, виконавча директорка Незалежної асоціації банків України, та Михайло Демків, фінансовий аналітик групи ICU.
— Що таке е-гривня?
О. Коробкова:
— Це цифрова валюта центрального банку (Central Bank Digital Currency, CBDC), особлива електронна форма звичайних, фіатних грошей. Сьогодні ми користуємося готівковими гривнями (банкнотами та монетами) і безготівковими (електронними записами на відкритих у банках рахунках). Е-гривню ж можна охарактеризувати як “електронну готівку” — вона може стати замінником традиційних купюр і монет, а смартфон — альтернативою фізичному гаманцю.
Як і безготівкові гроші, е-гривня також існуватиме у формі електронних записів, але технологія їх створення, зберігання й обігу базуватиметься на блокчейні. Зауважу, що наразі це ще не зафіксовано в офіційних документах, наприклад, постановах НБУ, але такий сценарій — найбільш імовірний.
— А чим тоді е-гривня відрізняється від криптовалюти?
В. Павлік:
— На відміну від того ж біткоїна, вартість якого фактично забезпечена лише вірою її власників, е-гривня забезпечена гарантіями емітента — НБУ. Тобто е-гривня — це криптовалюта, яку НБУ в будь-який момент може викупити у власника за фіатну гривню за курсом 1:1.
— Що буде потрібно, аби користуватися цифровою валютою?
М. Демків:
— Створити електронний гаманець та скачати застосунок. Під час купівлі товарів чи інших розрахунків е-гривні просто пересилатимуться з одного гаманця в інший.
— Чи правда, що е-гривню можна буде використовувати, наприклад, для виплати субсидій?
О. Коробкова:
— Очікується, що основними користувачами е-гривні будуть фізичні особи, підприємства роздрібної торгівлі, зокрема й e-commerce. Як нам відомо, НБУ розглядає різні сценарії та способи використання е-гривні, й основні серед них роздрібні безготівкові платежі — електронна комерція, P2P-перекази. При цьому у сфері соціальної допомоги та оплати комунальних послуг можуть виявитися дуже корисними такі можливості блокчейну, як смартконтракти. Скажімо, можна запрограмувати цільове використання грошової допомоги, й отримувач не зможе витратити її на інші цілі.
— А які загалом переваги е-гривні порівняно з готівкою та картковими розрахунками?
О. Коробкова:
— Переваги для користувачів очевидні — захист від фальшивих банкнот, відсутність потреби перераховувати решту або шукати, хто розміняє велику купюру. У разі транскордонних переказів плюсом є оперативність та нижча вартість. Для сфери роздрібної торгівлі перевагою може бути нижча вартість розрахунків порівняно з безготівковими розрахунками карткою через традиційні платіжні системи.
Переваги для користувачів очевидні — захист від фальшивих банкнот, відсутність потреби перераховувати решту або шукати, хто розміняє велику купюру.
Для держави перевагою може стати зменшення витрат на організацію та контроль обігу готівкових грошей, а також можливість програмування цільового використання соціальної допомоги. Утім наразі це лише теорія.
М. Демків:
— Варто відзначити й абсолютну надійність цифрових грошей. Якщо їх емітентом є центробанк, то проблем із тим, що він може не віддати вклад, не провести платіж, не може бути.
— А які ризики несе запровадження цифрової гривні?
М. Демків:
— Якщо е-гаманці зроблять персоніфікованими, то держава зможе відслідковувати всі трансакції. До слова, західні країни поки що не поспішають із впровадженням цифрових грошей. Наразі лише одна держава у світі це зробила — Багамські Острови. Туди готівку возити досить дорого, тому набагато простіше розраховуватися за допомогою смартфона.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, у які компанії не варто вкладати кошти
