З нового навчального року в Україні поменшає шкіл. У Чернівецькій області вже зупинили й реорганізували роботу шести навчальних закладів. На Львівщині цього року свої двері не відчинить 34 школи. У Хмельницькій області планують закрити 10 малокомплектних закладів загальної середньої освіти, а на Полтавщині — вісім.
Щороку в Україні закривають щонайменше 200 шкіл. За даними Інституту освітньої аналітики, у березні цього року в нашій країні функціонувало 12 929 закладів загальної середньої освіти, тоді як у вересні 2021-го — 13 991.
Батьки учнів часто пробують відвойовувати школи. Зокрема, так було у Рівному. Управління освіти вирішило реорганізувати школу №4 шляхом об’єднання її із ліцеєм “Престиж”. Батьки, які з цим не погоджувалися, звернулися до суду. В апеляційній інстанції вони виграли, а от Касаційний адміністративний суд задовольнив касаційні скарги Рівненської міськради та управління освіти. Тож зазвичай протести батьків і позови до суду нічого не вирішують.
Цьогоріч на Черкащині закрили Глибочківський навчально-виховний комплекс. З 1 вересня тут уже ніхто не навчатиметься.
“Батьки учнів робили все можливе, аби наш НВК працював далі, — розповідає Віталій Дробина, директор Глибочківського навчально-виховного комплексу (ЗДО-ЗОШ І — ІІ ступенів). — Ми зверталися в обласне управління освіти, в обласну раду, у Центр якості освіти, до юристів. Основний аргумент на користь закриття — школа малокомплектна (минулого навчального року тут навчалося 45 учнів). Дітей у селі народжується небагато. Тому малоймовірно, що школа знову запрацює найближчими роками. Зрештою довелось змиритися із ситуацією”.
Тепер шкільний автобус довозитиме дітей із села Глибочок у заклад загальної середньої освіти в місті Тальному, що за сім кілометрів. І батьки учнів дуже цим переймаються. Найбільше через те, що діти будуть далеко від дому під час повітряних тривог або й ракетних обстрілів.
“За період від 2016-го до 2021 року в Україні закрито половину початкових шкіл, — розповідає Олег Паска, директор департаменту освіти і науки ЛОВА. — Відповідно до формули освітньої субвенції для закладів загальної середньої освіти, ті ЗЗСО І — ІІ ступенів, де навчається менш ніж 25 учнів, не фінансуються з державного бюджету. Їх вимушена фінансувати територіальна громада. Якщо кошти на це є, то школа й надалі може функціонувати. А якщо грошей нема — її закривають.
Згідно з дослідженнями, оптимальна наповненість класу для забезпечення відповідної якості навчання — 20 — 25 учнів. Чи може існувати клас, у якому — 5 учнів і де один педагог викладає кілька предметів? У міських школах учитель, який проводить уроки суто зі свого предмета, може грунтовніше готуватися і краще викладати матеріал учням. Якщо ж доводиться викладати по 5 — 6 предметів, то навіть найталановитіші педагоги не можуть добре підготуватися до кожного уроку. Тому якість навчання знижується”.
А що ж буде з учителями закритих шкіл? “Педагоги, які забезпечують високий рівень знань учнів, мають великий досвід роботи і працюють ефективно, мають бути працевлаштовані, незалежно від віку, а лише з огляду на їхню компетенцію, — зазначає Олег Паска. — Адже від цього залежить якість освіти наших дітей. У нас була 80-річна вчителька української мови і літератури, учні якої без репетиторів здобували найвищі бали на ЗНО. Та кадрову політику, відповідно до Закону України “Про повну загальну середню освіту”, формують саме директори шкіл. Тож рішення — за ними”.
Що ж до будівництва нових шкіл, то цим займаються органи місцевого самоврядування. Тепер це їхнє завдання. “Не чув про початок будівництва комунальних шкіл, — каже Олег Паска. — Проте відкриваються нові приватні школи”.
Мабуть, чекати, що в Україні припиниться процес оптимізації шкіл, не варто. І йдеться не лише про демографічний спад. За інформацією Міністерства освіти та науки, на лютий цього року близько 507 тисяч українських дітей через війну перебували за кордоном. І ніхто не береться прогнозувати, скільки їх повернеться в Україну найближчими роками.
