Проводити безплатне розмінування пропонує Державна служба з надзвичайних ситуацій. Проте здебільшого після подання заявки на такі роботи необхідно чекати декілька місяців. Дехто із аграріїв на свій страх та ризик пускає у поля техніку, інші ж звертаються до “чорних саперів”, що теж має негативні наслідки...
Фермер Олександр Грабницький із села Лісна Стінка, що на Харківщині, займається вирощуванням зернових та олійних культур. Куп’янський район, де розкинулись його поля, звільнили ЗСУ ще минулої осені. Та засівати землю, зізнається він, навряд чи буде.
“Обстріли тут не вщухають, — пояснює фермер. — За декілька тижнів можна було б починати сіяти, але поля непридатні до цього. Є такі, що на них досі пшениця та соняхи стоять нескошені. Із землі стирчать уламки “Смерчів”, також лежать авіаційні бомби, великі — десь до пів тонни.
Ми звернулися до співробітників ДСНС, щоби провели розмінування. Але вони приїхали, оглянули, повідомили, що необхідно проводити підривні роботи. Поставили нашу заявку в чергу... Рятувальники передусім займаються оперативно-пошуковими роботами, порятунком людей, розмінуванням ліній електропередач. А фермерам доводиться чекати. На жаль, коштів на те, щоб найняти фахівців, які займаються гуманітарним розмінуванням, у мене нема. Один квадратний метр розмінування у таких фахівців коштує 120 — 160 гривень!”
Цей рік стане випробуванням і для іншого фермера — Івана Галагуза зі Снігурівки на Миколаївщині.
“Наша техніка та інше майно опинились під окупацією рашистів. Тож ми змушені були винаймати трактори. Вже почали посівні роботи, стартували з ячменю, — каже Іван Галагуз. — Для цього взяли кредити.
В інших місцевих фермерів ситуація більш критична, бо на їхніх землях є міни. Знаю, що вони виходили на “чорних саперів”, які перевіряли поля. Проте потім ті заявили, що то був побіжний огляд. Звісно, після таких слів працівники боялись виїжджати у поля. А в ДСНС поки що нема часу взятися за фермерські поля”.
Скосили наприкінці лютого торішній урожай і фермери на звільненій частині Херсонщини. Адже восени не могли його зібрати через обстріли та замінування.
“95% нашої землі засмічені залишками техніки та нерозірваними снарядами, — пояснює начальник Нововоронцовської селищної військової адміністрації Андрій Селецький. — Треба, щоби сапери почали розміновувати поля. Але в них є нагальніші справи — ще не розміновані лінії передач, дороги... Тому ситуація поки що дуже важка”.
За словами голови правління Асоціації саперів України Тимура Пістрюги, в країні наразі приблизно 139 тисяч квадратних кілометрів відносяться до потенційно небезпечної території, яка потребує розмінування.
“Ми маємо кількасот заявок від фермерів, — каже керівник пресслужби ДСНС у Харківській області Євгеній Василенко. — Люди подають їх за номером 101. Інформація з різних областей України передається до ДСНСУ в Київ. Вже там складаються списки й формуються бригади, які виїжджатимуть на місця. Скільки часу займатиме виконання робіт — тепер важко сказати, але роботи стільки, що, можливо, навіть декілька місяців”.
Також Євгеній Василенко радить не звертатись до “чорного ринку” саперів, які обіцяють швидко вирішити проблему. “Вони не несуть жодної відповідальності за виконані роботи”, — наголошує він.
