Жінка хотіла придбати штани у магазині секонд-хенду. Почала їх у кабінці приміряти і раптом відчула болючий укус, ніби хтось голку у ногу встромив. Добре оглянувши річ, знайшла у ній чималу комаху. Злякалася, чи не є вона переносником якоїсь небезпечної хвороби, адже місце укусу відразу почервоніло й почало свербіти. Тому віднесла комаху спершу до лікаря-інфекціоніста, а потім — до паразитологічної лабораторії.
“Лікар запідозрив, що це міг бути так званий поцілунковий клоп (тріатомовий клоп) — небезпечний переносник хвороби Шагаса, яка вражає серце, нервову систему та інші органи, — розповідає головний державний санітарний лікар Вінниччини Ігор Матковський. — Проте після дослідження фахівців-ентомологів з’ясувалося, що то був сосновий насіннєвий клоп. Він не становить такої небезпеки, як тріатомовий. Але укуси комахи болючі і можуть спричиняти сильний набряк в алергіків.
Соснові клопи живуть під корою дерев, у щілинах старих стовбурів, пташиних гніздах. Комаха має червоно-буре забарвлення, виростає до 2 сантиметрів завдовжки, а на її крилах видно характерний малюнок, схожий на трикутник. Природний ареал цього клопа — Північна Америка. В Україну ж вони часто потрапляють разом із новорічними ялинками, деревиною чи транспортом. Так само могли з’явитися і у магазині секонд-хенду. Останніми роками цих клопів фіксували у різних регіонах країни — Житомирській, Тернопільській, Львівській областях.
Звісно, комаха ще не така поширена в нашій країні. Тому, зіткнувшись із нею, людина не знає, наскільки вона небезпечна, хвилюється. І це нормально. Тому радив би перед примірянням будь-якого одягу, і не лише вживаного, уважно його оглядати, зокрема кишені, підкладку, бо саме там можуть ховатися комахи. Також речі із секонд-хенду обов’язково слід прати й прасувати, навіть якщо вони з етикетками і здаються абсолютно чистими. І не тільки тому, що там можуть бути такі неприємні сюрпризи, як клопи. Річ у тому, що для дезінфекції вживаного одягу застосовують препарати на основі четвертинних амонієвих сполук (ЧАС), пероксиду водню, озону. Хоч вони не такі токсичні й канцерогенні, як формальдегід (пари формаліну), яким донедавно його обробляли, але все ж треба пам’ятати, що це — хімічні речовини”.
— Чим ще ризикують люди, які вбирають невипраний вживаний одяг?
— Якщо перед вами одяг міряла людина, заражена коростяним кліщем (а в теплу пору ця шкірна хвороба досить поширена), то з високою ймовірністю ви наберетеся корости, що стане таким собі “бонусом” до обновки, — каже Жанна Приходько, лікарка дерматологиня-косметологиня. — Мікроскопічний (завбільшки 0,5 міліметра) коростяний кліщ постійно присутній у довкіллі. Насамперед він уражає людей з ослабленим імунітетом, таких, хто не дбає про гігієну (або не має такої можливості). Від заражених людей через спільний одяг чи білизну крихітні личинки збудника корости переходять до здорових, прокладають собі підшкірні тунелі, звідси і характерний симптом хвороби — нестерпний свербіж. На шкірі з’являються висип, пухирці, кров’яні струпики.
● Фото з архіву Ігоря Матковського
Ще одна проблема, про яку треба згадати у контексті носіння вживаного одягу, — контагіозна епітеліома (контагіозний молюск). Це патологія вірусного походження. Найчастіше вірус передається при близькому контакті з інфікованою людиною (дотиках, обіймах), але можна заразитися і скориставшись чужим рушником, вбравши чиюсь невипрану сорочку, джинси. Через сім днів, іноді через два-три місяці (таким є інкубаціний період при контагіозній епітеліомі) на шкірі з’являються специфічні “горошини”, що нагадують тільце молюска. Воротами для інфекції можуть бути мікротравми, порізи (наприклад, під час гоління). Страждають і ділянки тіла з надто сухою або спітнілою шкірою.
А ось із вживаним взуттям пов’язаний дерматомікоз стоп. Річ у тім, що шкіра, яка відлущилася від ніг хворої людини, разом з грибком залишається усередині кросівок чи черевиків і чекає на нового власника. Зараження відбувається, як правило, через садна, мікротравми. Сприяє цьому і слабкий імунітет, нестача в організмі необхідних вітамінів та елементів, стреси. Дерматомікоз провокує сильний дискомфорт у хворого і потребує тривалого, часом комплексного лікування.
— Чи досить просто випрати вживаний одяг, аби уникнути зараження?
— Вживаний одяг, білизну, рушники, постіль радила б прати при температурі від 50 градусів (найнадійніше ж — кип’ятити упродовж десяти хвилин). Що не витримує такого прання — прасувати з відпарюванням. Це ефективно і проти коростяного кліща, і проти вірусів.
Щодо грибків, то у взутті вони можуть жити роками у складках, швах. А прокип’ятити, наприклад, кросівки — неможливо. Тому, придбавши вживану річ, для профілактики слід обробити її формаліном (водяний розчин формальдегіду, засіб для дезінфекції, який є у вільному продажу) чи 30-процентним розчином оцтової кислоти, загорнути у поліетилен, за дві години — провітрити. А тоді по змозі — випрати у прийнятному режимі.
