Ще восени 2013 року житель Київщини уклав з фірмою-забудовником багатоповерхівки договір купівлі-продажу майнових прав на об’єкт нерухомості. Покупець у повному обсязі сплатив вартість майбутньої однокімнатної квартири площею 45,5 квадратного метра — 434 350 гривень, зокрема 20% ПДВ — 72 391 гривню. Забудовник зобов’язався ввести будинок в експлуатацію в четвертому кварталі 2015 року. Однак омріяні ключі від помешкання покупець не отримав навіть через три роки після дати, на яку розраховував згідно з угодою.
Відтак чоловік звернувся до суду з позовом про компенсацію моральної шкоди в розмірі 350 000 гривень. Позивач, особа з інвалідністю ІІ групи, людина похилого віку, доводив, що зазнав моральних страждань через порушення забудовником умов договору. Дніпровський районний суд столиці, а згодом і Київський апеляційний у задоволенні позову відмовили, проте Верховний Суд став на бік позивача.
Дніпровський районний суд столиці, а згодом і Київський апеляційний у задоволенні позову відмовили, проте Верховний Суд став на бік позивача.
— Чоловік кілька років оббивав пороги судів, виборюючи своє право на грошову компенсацію. I щоразу чув відмову. Чим керувався Верховний Суд, оголошуючи постанову на користь позивача?
— Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили із того, що укладеним договором між інвестором і забудовником не передбачено право позивача на відшкодування моральних збитків за неналежне виконання договірних зобов’язань щодо несвоєчасного введення будинку в експлуатацію. І це — типова хитрість, до якої вдаються несумлінні забудовники, — коментує Інна Стретович, адвокатка ГО “Асоціація захисту прав споживачів”. — Але колегія суддів не погодилася із цим висновком з огляду на таке: згідно з Цивільним кодексом України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Відповідно до статті 611 ЦК України, моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов’язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або (увага!) законом. Отже, законодавець указує на два випадки компенсації моральної шкоди — вони визначені умовами договору або випливають із положень законодавства — наприклад, статей 4 і 22 Закону України “Про захист прав споживачів”. До речі, що не менш важливо, згідно з цим законом, споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов’язані з порушенням їхніх прав.
Тож Верховний Суд постановив скасувати постанову Київського апеляційного суду, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції із чітким роз’ясненням правової позиції: позивач має право на компенсацію.
— Як визначається розмір грошового відшкодування моральної шкоди?
— За будь-яких обставин при визначенні розміру відшкодування враховують вимоги розумності та справедливості. І суд визначає його залежно від ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, і величини страждань потерпілого. Тому, щоб довести об’єктивність своїх вимог, позивач має подбати про докази. Це можуть бути, наприклад, квитанції про оплату послуг адвоката, рецепти на покупку медикаментів і чеки з аптеки, чи навіть документ, що свідчить про курс лікування у психотерапевта. Усе, що буде свідчити про те, як дорого людині коштувала недобросовісність забудовника.
— Чи інші ошукані українці мають тепер більше шансів на виграш у схожих справах?
— Так. Найважливіше, що ця справа уже є правовим орієнтиром для судів, які у подальшому розглядатимуть позови від ошуканих інвесторів. І, що не менш важливо, це дуже чітке правове попередження для забудовників. Вони тепер знатимуть, що клієнт — не безправний. А історій з ошуканими інвесторами будівельних об’єктів в Україні, на жаль, чимало. І не всі люди, права яких порушив забудовник, досі наважувалися звертатися до суду.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про незручності життя без блакитного палива і те, чому люди від нього добровільно відмовляються