У листопаді переважній більшості споживачів доведеться платити майже дев’ять гривень за кубометр газу. Через таку високу вартість деякі українці вирішили опалювати домівку дровами. Тим часом у багатьох селах досі не проведено мереж газопостачання. Життя без блакитного палива завдає людям чимало незручностей.
“НА ЗИМУ ПОТРІБНО ДВІ ВАНТАЖІВКИ ДРОВ”
У селищі Крижопіль на Вінниччині, де вісім тисяч жителів, газу немає. “Нелегко п’ять відер дров щодня перенести з дровітні в хату і розпалити дві грубки”, — зітхає 82-річна Галина Деомидівна, місцева мешканка.
Пенсіонерка живе з донькою-вчителькою у невеликому будинку на три кімнати, мають дві пічки. На опалення в холодний період витрачають 10 кубометрів дров (цього року жінка придбала кубометр за 750 гривень). Їсти готує на газі з балона (його купує за 400 — 500 гривень, балона вистачає на 2 — 5 місяців).
У селі Котюжани, що за 100 кілометрів від Вінниці, централізованого газопостачання теж немає. Тут проживає близько тисячі людей. 74-річна мешканка села Лідія Коваль бідкається — вже й надії нема, що газ колись таки проведуть.
“Машина дров на шість кубометрів коштує чотири тисячі гривень — це дві мої пенсії, — каже пані Ліда. — А потрібно півтори-дві вантажівки!”
Жінка додає: держава виплачує субсидії “живими” грошима на дрова. Цього року листоноша принесла 4000 гривень. “Але ж потрібно ті дрова привезти, порізати, скласти. За рубання беруть 100 гривень за куб”, — каже господиня.
У теплу пору року пенсіонерка варить їсти на плиті, яка під’єднана до газового балона. У селі є станція, де можна заправити балон за 695 гривень. “Мені вистачає його на місяць, а ось родині із дітьми — на два тижні”, — зауважує пенсіонерка.
Одного балона із газом мені вистачає на місяць, а ось родині із дітьми — на два тижні.
А взимку задля економії Лідія Коваль куховарить лише на дровах. “Щоб робити консервації, приготування яких забирає дуже багато часу, — розповідає, — я змайструвала собі пічку з цеглин надворі. Туди підкладаю гілля з саду”.
У негазифікованому селі Верпа на Житомирщині люди варять їсти в печі або на грубі. “Я прокидаюсь о четвертій ранку, щоб розтопити піч, — каже Сергій Невмержицький, місцевий житель. — На грубі готувати їжу складніше, тож нею користуюсь, щоб опалити хату. Аби в домі було тепло, треба десь дві години після розпалення чекати”.
На одну грубу, за словами чоловіка, потрібно на сезон 10 — 12 кубів дров.
Двічі на рік доводиться витрушувати з коминів сажу. “Переважно викликають для цього спеціаліста, він у димохід опускає спеціальний мотор, що висмоктує сажу, — каже пан Сергій. — Вона тоді розлітається в повітря, а це — шкідливо...”
ЕКОНОМІЯ — ВІДЧУТНА
Тим часом в інших селах та містах України через здорожчання газу люди переходять на опалення оселі дровами. Кажуть: так економніше.
Володимир Микитюк із Луки-Мелешківської на Вінниччині має будинок площею 130 квадратних метрів. Чоловік уже три роки опалює його дровами.
“У холодний сезон за місяць ми витрачали 500 — 600 кубів газу, тож вирішили від нього відмовитись, — каже чоловік. — Аби перейти на дрова, я придбав котел за 13 тисяч гривень, встановив його в гаражі, він нагріває воду, яка звідти по трубах під землею подається до оселі.
На зиму, щоб опалити житло, мені потрібно 10 — 12 складометрів дров. Один коштує 500 — 600 гривень. Із доставкою та порізкою було б 8 тисяч гривень, але я економлю: ріжу сам, ношу та складаю теж.
Загалом за опалювальний сезон на дрова витрачаємо 10 — 11 тисяч гривень (з нинішніми цінами на газ сім’я витрачала б понад 20 тисяч гривень. — Ред.). Єдиний мінус — треба бути вдома і кожні дві-три години підкидати дрова у котел”.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, чому збудники респіраторних хвороб активізуються саме з настанням холодів
