Парламент ухвалив закон, який уточнює процедуру бронювання військовозобов’язаних, а також передбачає збільшення кількості підприємств, установ і організацій, працівники яких не підлягають мобілізації.
“Підприємствам, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення, надано можливість здійснювати бронювання без виконання мобілізаційних завдань, — коментує Вікторія Тютюнникова, юристка. — Крім того, Кабінет Міністрів повинен розробити новий порядок бронювання, який має містити положення про критерії віднесення підприємств до критичних.
Запроваджені зміни дозволять забезпечити представникам бізнесу певну передбачуваність та можливість планування своєї діяльності. Також це частково розв’яже важливу проблему для роботодавців, а саме — втрату ключового персоналу. Бо, за старими нормами бронювання, які діятимуть до набуття чинності нового закону, є обов’язковим виконання мобілізаційних завдань. Представники бізнесу зауважують, що отримати такий вид завдань майже нереально, оскільки на рівні місцевої влади їх або взагалі не напрацювали, або напрацювали в дуже невеликій кількості”.
— Хто саме підлягає бронюванню і за яких умов?
— Раніше під бронювання підпадали військовозобов’язані, котрі працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, а також на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання, у разі якщо це необхідно для виконання цих мобілізаційних завдань.
Тепер, крім них, під бронювання підпадають також працівники підприємств, які вироблять товари і надають послуги для потреб ЗСУ та інших військових формувань, а також ті, хто працює на підприємствах, в установах і організаціях критично важливих галузей для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
— То заброньованого працівника не можуть призвати на службу за жодних умов?
— Новий закон передбачає право заброньованим військовозобов’язаним призиватися на військову службу під час мобілізації — але це може бути лише добровільно. Головне науково-експертне управління Верховної Ради пропонувало зробити обов’язковою для призову на військову службу ще й згоду роботодавця, оскільки не всі працівники під час особливого періоду можуть бути рівноцінно замінені у разі їх мобілізації. Проте цієї пропозиції не враховано в остаточному тексті документа.
