Згідно з даними видання Bloomberg, під час пандемії коронавірусу Сінгапур став найбільш стійкою до вірусу країною. Далі у рейтингу — Нова Зеландія, Австралія
та Ізраїль. Лідерів визначали за 10-ма критеріями, зокрема рівнем захворюваності та смертності, темпами тестування та вакцинації, свободою пересування тощо.
Сінгапуру вдалося досягти такого результату завдяки жорстким карантинним обмеженням, які запровадила держава. Які заборони було введено і як до них ставилися місцеві мешканці? Розпитуємо 26-річну Уляну Стеблій з міста Бережани, що на Тернопільщині, та 36-річну Юлію Лобус із Дніпра, які тепер мешкають у Сінгапурі.
СУВОРИЙ ПОЧАТОК
“Перший випадок коронавірусу в Сінгапурі був зафіксований 23 січня 2020 року, — каже Уляна Стеблій. — Тоді ще люди не надто турбувалися цією новиною і масок ніхто не носив. Проте кількість хворих стала різко зростати, й вже у квітні в країні розпочався локдаун. Були введені суворі карантинні обмеження — забороняли навіть бачитись із родичами, які живуть окремо, а ресторани працювали лише на доставку”.
“На вулицю можна було виходити лише в масках, у магазин заходити винятково по одній людині, а всередині дотримуватися дистанції, — додає Юлія Лобус. — Там працювали люди, в чиї обов’язки входило контролювати, чи правильно носять маску відвідувачі й робити зауваження у разі порушень. Та насправді я майже не бачила, щоб у Сінгапурі хтось носив маску неправильно”.
Без засобів захисту на вулиці могли перебувати тільки діти до п’яти років. Та, як кажуть співрозмовниці, батьки все одно одягали їм маски.
“На вулицях міста і на вході майже до кожного приміщення можна знайти дезінфектори. Маски ж можна безплатно взяти у спеціальному автоматі, просто відсканувавши свій ID”, — додає Уляна.
Дівчина зазначає, що на початку повного локдауну місцеві жителі стали панікувати і скуповувати продукти та предмети першої необхідності. “Було дуже кумедно спостерігати, як місцеві хвилювалися, де будуть замовляти мега популярний у Сінгапурі bubble tea (бульбашковий чай). Та згодом паніка минула”, — усміхається вона.
“Під час локдауну влада суттєво допомагала місцевому бізнесу. Тому ніхто й не нарікав на жорсткий карантин у країні та суворо дотримувався обмежень”, — додає Юлія.
ПОВІЛЬНЕ ПОСЛАБЛЕННЯ
У травні 2020 року у Сінгапурі оголосили про поступове послаблення обмежень. “Але ми досі зобов’язані всюди ходити в масках, і за цим ретельно стежать. Уже дозволені зустрічі компаніями до восьми осіб, а нещодавно дозволили проводити бізнес-конференції до 250 учасників”, — зазначає Юлія Лобус.
Торговельні центри, кафе та ресторани працюють, але в закладах досі висять помітки на стільцях з вимогою дотримуватися соціальної дистанції. Фудкорти, кінотеатри теж функціонують.
“При вході в кафе, магазини, парки досі є обов’язковий чекін в Safe Entry — системі, спеціально створеній для відстеження місць, які відвідувала хвора людина. Ці дані доступні в додатку Sing Pass, який нагадує нашу “Дію”. У ньому можна перевірити, чи за останні 14 днів особа була в місцях із хворими на коронавірус”, — розповідає Уляна Стеблій.
НЕ ВТРАЧАТИ ПИЛЬНІСТЬ
Сьогодні Сінгапур перебуває на фінальній стадії виходу з карантину. Щодня тут фіксують не більш як два випадки інфікування. Туристам в’їзд заборонений, а приїжджим у справах чи на навчання потрібно відбути двотижневий карантин у готелі.
“Щеплення проти ковіду для всіх сінгапурців безплатне. Вже отримали хоча б одну дозу вакцини приблизно 38% людей. З доступних препаратів є Pfizer i Moderna, тому жителі можуть обирати, яким із них хочуть щепитися. Спершу вакцинували людей із груп ризику: медичних працівників, викладачів, тих, кому понад 60 років. Минулого місяця дійшла черга до людей віком 45 — 59 років, а з червня планують почати вакцинувати і молодших”, — каже Уляна Стеблій.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, кого і як карають за неякісні каналізаційні люки або їх відсутність
