На думку авторів ініціативи, це має зробити систему судових витрат прозорішою і ефективнішою.
— Документом встановлюються максимальні розміри судового збору для подання апеляційних і касаційних скарг фізичними особами або фізичними особами — підприємцями. Це питання особливо актуально постало після рішення Конституційного Суду України щодо недопустимості надмірних судових ставок для фізосіб, — каже адвокатка Наталія Іваненкова. — Так, граничний розмір судового збору за подання апеляційної скарги для позовів майнового характеру обмежений сімома розмірами прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а це 21 196 гривень на цей момент.
Для позовів, де предметом є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (окрім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров’ю (окрім моральної шкоди), максимальний судовий збір становитиме три розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб (9084 гривні).
Граничний розмір судового збору за подання касаційної скарги до Верховного Суду у цивільних справах буде обмежений 30 280 гривнями (10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), а якщо йдеться про захист соціальних прав — 15 140 гривнями (5 прожиткових мінімумів). А от ставки судового збору для юридичних осіб не змінились.
— Що ще передбачає цей закон?
— Раніше питання щодо стягнення витрат на правову допомогу розглядалось за явкою сторін і могло вирішуватись досить довго. Особливо, якщо одна зі сторін подавала клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з поважними причинами. Прийнятий закон прописує, що суд зможе ухвалювати рішення про розподіл судових витрат без повідомлення учасників справи.
— А чи розширили законодавці перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору?
— Нових категорій, яких би звільнили від сплати судового збору, до законопроєкту не включено. Як і осіб, яким суд може відстрочити чи розстрочити сплату судового збору. На сьогодні, нагадаю, до цієї категорії належать: військовослужбовці; батьки дітей до 14 років або дітей з інвалідністю, якщо інший з батьків не виплачує аліменти; одинокі матері або батьки, які виховують дітей до 14 років або дітей з інвалідністю; члени малозабезпечених або багатодітних сімей; особи, які представляють інтереси неповнолітніх або малолітніх.
При цьому норму про можливість суду за клопотанням сторони відтермінувати або розтермінувати сплату судового збору на певний строк виключено із закону України “Про судовий збір” і включено до Цивільного процесуального кодексу України. Згідно з нею, фізична особа може бути звільнена від сплати судового збору, якщо його сума перевищує 5% сукупного доходу такої особи за попередній календарний рік. Для отримання звільнення необхідно надати відповідні підтвердні документи, що засвідчують рівень доходу. Тобто раніше суд міг вирішувати, чи звільняти від сплати судового збору чи ні, відстрочувати сплату судового збору чи ні. У редакції, що прийнята, суд зобов’язаний звільнити від сплати судового збору учасника процесу з огляду на його фінансовий стан.
Зауважу, що цей закон набирає чинності наступного дня після опублікування.
