Зареєструвати нову партію у період воєнного часу неможливо. Та політики дають собі раду — вони купують політсилу, яка вже значиться у реєстрі, і змінюють її назву та керівника. Від початку повномасштабного вторгнення щонайменше 78 політичних партій змінили очільників, а 39 політсил — найменування, підрахували у Русі “Чесно”.
Найбільше таких випадків зафіксовано у 2024 році — понад 30. Про що свідчать ці цифри? З’ясовуємо у розмові з лідеркою Руху “Чесно” Вітою Думанською та директором Агентства моделювання ситуацій Віталієм Балою.
— Наскільки поширена практика купівлі-продажу політсил в Україні?
● В. Думанська:
— Доволі поширена, оскільки процес реєстрації партій дуже довгий та потребує значних ресурсів: потрібно зібрати тисячі підписів у регіонах, зокрема в Криму, провести збори, затвердити статут і програму. Зауважу, що ще 2020 року стартувала реформа створення партій, яка мала би спростити механізм реєстрації, але такий законопроєкт не зареєстрований досі.
Ринок продажу партій зазвичай пожвавлюється напередодні виборів. Новий власник може змінити назву придбаної політсили, відповідно до ідеологічних спрямувань, і змагатися за місця у Верховній Раді. Відомо, що деякі великі партії, які нині є у парламенті, як-от “Слуга народу”, були перейменовані.
● В. Бала:
— Деякі люди просто роблять бізнес на продажу партій. Яскраве підтвердження цього — кількість політсил, зареєстрованих в Україні. Їх нині понад 370, але активно діють лише 280. Дехто купує декілька партій і реєструє для участі у парламентських перегонах, щоб отримати якнайбільше місць у виборчих комісіях, від рішення яких залежить результат голосування. Тобто йдеться про те, що політики можуть додатково купувати собі партії, які не претендуватимуть на перемогу, а лише на представництво в комісіях.
— Скільки коштує зареєстрована партія з осередками в регіонах?
● В. Думанська:
— Приблизно 50 тисяч доларів. Ми проаналізували дані про партії, які змінили назву або керівника, і виявили, що понад 20 політсил пов’язані з тією самою людиною і тими самими контактами. Коли зателефонували за вказаним номером, то з’ясували, що партія плюс громадська організація (через громадські організації можна проводити агітацію) коштують 60 тисяч доларів.
— А навіщо політики під час війни купують партії?
● В. Думанська:
— По-перше, під час війни зареєструвати партію неможливо, ти можеш її лише купити. По-друге, ми розуміємо, що повоєнні вибори будуть дуже швидкими: припинення дії воєнного стану, призначення дати голосування, декілька місяців на виборчу кампанію. На той момент починати з пошуку партії буде вже надто пізно.
● В. Бала:
— Під час виборчої кампанії купити партію буде вдвічі дорожче. Тому ті, хто думає на перспективу і має гроші, уже готують собі плацдарм для участі у парламентських перегонах.
