“Якщо звичайна людина для того, аби вийти на пенсію, повинна досягти трудового стажу 32 роки, то суддям треба лише 20 років на посаді, а прокурорам — 15, — зауважив Данило Гетманцев, голова парламентського Комітету з податків та фінансів. — Звичайна людина може піти на пенсію після досягнення 60 років, а вік виходу прокурорів — 46, суддів — 55 років. Якщо звичайна людина отримує пенсію у середньому 30% від свого заробітку, а тепер навіть і менше цього, то прокурор чи суддя отримує 50 — 70% від своєї заробітної плати”. За словами нардепа, нашу пенсійну систему терміново треба змінювати. Адже одні пенсіонери, працюючи все життя, отримують дві-три тисячі гривень пенсії, а інші — 100 тисяч і більше.
— Нині судді, прокурори, державні службовці отримують пенсії, виходячи зі спеціальних законів, — каже Олег Пендзин, економіст, експерт Економічного дискусійного клубу. — Зрештою, судді отримують навіть не пенсії, а довічне утримання. Джерело їхніх виплат — держбюджет, який наповнюється сплаченими податками. Ті ж українці, які вийшли на пенсію за віком, отримують виплати з Пенсійного фонду, що наповнюється за рахунок ЄСВ.
— ПФУ нині ще й отримує дотацію з держбюджету в розмірі понад 350 мільярдів гривень. Вочевидь, ЄСВ, які надходять, для того, щоб платити пенсії всім пенсіонерам, не вистачає, — зауважує Павло Розенко, експерт з питань соціальної та економічної політики. — До речі, в 2015 році був ухвалений закон, відповідно до якого пенсії усім, зокрема, і держслужбовцям, і депутатам, і міністрам, і прокурорам, і суддям, і решті пенсіонерів нараховувалися за єдиною формулою. Тобто тоді припинили виплату спецпенсій в Україні. Всіх перевели на загальнообов’язкову державну пенсійну систему страхування.
Та через декілька років судді рішенням Конституційного Суду повернули собі спеціальну пенсійну систему. А згодом були внесені відповідні зміни в законодавство і для прокурорів була відновлена така ж система. Про несправедливість пенсійної системи говорять уже багато років, а влада на це не зважає. Не треба впроваджувати нові пенсійні реформи чи приймати нові законопроєкти. Достатньо політичної волі для внесення змін у чинне законодавство.
— Треба було з самого початку дотримуватись закону “Про загальне обов’язкове пенсійне страхування” і принципу соціальної справедливості, — додає Андрій Павловський, експерт з питань соціальної політики. — Та представники силових структур не захотіли отримувати пенсії, які залежать від розміру заробітної плати й тривалості страхового стажу. А саме ці два основні фактори повинні впливати на розмір пенсійної виплати. У нас же почали з’являтися непрофільні закони, що не мають жодного відношення до пенсійного забезпечення (ЗУ “Про прокуратуру”, ЗУ “Про судоустрій і статус суддів”). Тому суддя може отримувати понад 100 тисяч гривень на місяць, середня пенсія у прокурорів — майже 50 тисяч гривень, у поліцейських — більше як 20 тисяч.
У нас різниця між найбільшою пенсією (це довічне грошове утримання судді Наталії Шаптали — колишньої голови Конституційного Суду, що становить понад 390 тисяч гривень на місяць) і мінімальною (2361 гривня) — понад 165 разів. За даними Мінсоцполітики, станом на кінець 2024 року середній розмір довічного грошового утримання суддів в Україні сягав 99,74 тисячі гривень на місяць, що в 17 разів перевищувало розмір середньої пенсії і в 42 рази — мінімальної. Ніде в Європі такого немає.
— То що слід змінити?
● А. Павловський:
— Треба повертатись до страхових принципів нарахування пенсій. А то вигадують бали, хочуть запроваджувати під час війни накопичувальну пенсійну систему, яка при нестабільних умовах може перетворитись на велику фінансову піраміду. І на це теж звертають увагу міжнародні фахівці.
Є ще одна несправедливість, яка стосується пенсійного забезпечення, — максимальна величина бази нарахування єдиного соціального внеску (ЄСВ). Відомо, що в кожного із заробітної плати забирають 22% ЄСВ. Та все ж не в усіх. Якщо зарплата чи винагорода працівника становить понад 160 тисяч гривень (20 мінімальних зарплат), то ЄСВ нараховується тільки на цю суму, а за все, що більше за 160 тисяч гривень, єдиний соціальний внесок не сплачується. Тобто що багатша людина, то більше в неї привілеїв. Це обмеження щодо сплати ЄСВ ввели під час пенсійної реформи Гройсмана — Реви у 2017 році.
● П. Розенко:
— У країні не може бути дві різні пенсійні системи. Одна — для звичайних громадян, а інша — для “привілейованих”. На мою думку, допускається хіба що окрема спеціальна пенсійна система для військовослужбовців. У них — вислуга років, особливий спосіб нарахування грошового забезпечення та інші ризики. Для всіх інших мають діяти єдині правила, єдина формула нарахування пенсій. І для прокурорів, і для суддів, і для вчителів, і для лікарів.
