Пані Галина мала 3 групу інвалідності по зору. Оформила її приблизно 15 років тому ще в рідному Донецьку. А тепер, як ВПО, живе у Полтаві. За цей час здоров’я жінки, на жаль, не покращилося. Навпаки — сильно погіршився зір, вона постійно потребує сторонньої допомоги. Тому й вирішила переоформити третю групу інвалідності на другу.
Передбачений процедурою обхід лікарів різного профілю забрав чимало часу. Зрештою, коли пакет документів був готовий, від членів медичної комісії пролунало: “А ви ж навіть не пробували оперуватися. Можливо, зір би покращився?” У переоформленні групи жінці відмовили.
— І зробили це незаконно, — каже юрист Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) Євген Федоричев. — Порада щодо операції — слабкий аргумент. По-перше, у випадку стійкого порушення зору ніхто не дав би гарантії, що хірургічне втручання його покращить. Крім того, такі операції зазвичай платні й не по кишені людині, що живе на пенсію. Та найголовніше: за законом для перегляду групи інвалідності діє головний критерій — незворотне погіршення здоров’я. У випадку пані Галини це — неможливість користуватися міським транспортом і сходами, обмеження швидкості пересування, лише часткове коригування вад зору окулярами. Профільна лікарська комісія не повинна давати поради, вона має оцінити вплив хвороби на повсякденну діяльність заявника й відповідно ухвалити рішення про перегляд групи. Це дає право особі з інвалідністю на відповідні компенсації, виплати, пільги, допоміжні засоби, реабілітацію відповідно до нової групи.
На етапі, коли пані Галина звернулася за юридичною допомогою, якраз було ліквідовано МСЕКи й натомість створено експертні команди та Центри оцінювання функціонального стану особи. Профільна лікарка передала документи жінки одній з таких команд. Через три місяці їй зателефонували й запросили на медичне оцінювання.
— I який результат?
— Пані Галина вже була готова до того, що ставлення може бути упереджене. Тому, за порадою юристів, попередила експертів про те, що проведе відеозапис процесу, й про те, що її супроводжуватиме племінниця, яка буде в цьому допомагати. Присутність свідка й відеофіксація відіграли свою роль. Зрештою групу інвалідності було переоформлено з третьої на другу.
— Тобто відеофіксація і присутність свідків під час огляду дозволені?
— Так, з 1 січня цього року. Пацієнт може залучити уповноваженого представника для участі в оцінюванні, самостійно здійснювати аудіо- чи відеозапис. У разі потреби експертна команда може направити особу на додаткове медичне обстеження. Це дозволяється лише один раз, щоб не затягувати ухвалення рішення. Якщо особа не погоджується з ним, його можна оскаржити через лікуючого лікаря або звернутися безпосередньо до Центру оцінювання функціонального стану особи. Зрештою є і така інстанція, як МОЗ, туди можна оскаржувати висновок Центру.
Але не всі історії завершуються так позитивно, як ця. Можуть узагалі позбавити вже наявної групи інвалідності. У такому випадку потрібно з’ясувати: чи мали місце порушення порядку огляду. Якщо не було враховано медичні документи, які підтверджують втрату функції організму та неможливість її відновлення, то, звичайно, це є порушенням і варто оскаржувати висновок експертів.
— Під час війни документи, що підтверджують основний діагноз (виписки з лікарень, амбулаторної карти, результати спеціальних досліджень) можуть бути втрачені. Як у такій ситуації діяти людині, яка претендує на перегляд групи інвалідності?
— Є декілька способів відновити втрачені документи. Можна звернутися до сімейного або будь-якого іншого лікаря первинної ланки за місцем перебування. Він відновить медичні документи через електронну систему або проведе додаткові обстеження для продовження лікування. Або ж допоможе орган соціального захисту, який має доступ до централізованого банку даних осіб з інвалідністю і може надати інформацію про групу та причину раніше встановленої інвалідності. Головне — не опускати рук.
