Насправді в Україні чимало прихильників перевернутого прапора, які щороку реєструють по декілька електронних петицій з проханням затвердити саме такий стяг. Вони вірять: якщо жовта смуга буде вгорі, а блакитна — внизу, то країна процвітатиме й все зміниться на краще. Бо нині начебто вода (синій) “гасить” вогонь (жовтий).
— Щодо прапора на рукаві костюма Олександра Усика, то ми не знаємо, чи це не була випадковість. Цілком можливо, що хтось недогледів і пришив його неправильно, — розповідає Андрій Гречило, провідний науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені М. Грушевського. — Адже на поясі боксера був синьо-жовтий прапор. І на ринг виносили такий стяг, а не жовто-синій.
— Український прапор — синьо-жовтий. Та чи був він у якийсь історичний період жовто-синім?
— Після розколу Організації українських націоналістів (ОУН) мельниківці почали використовувати жовто-синій прапор. А під час Другого великого збору ОУНР (Степана Бандери) у квітні 1941 року в Кракові прийняли окрему резолюцію, де йшлося про синьо-жовтий прапор. Бандерівське крило ОУН використовувало саме такий стяг.
Під час Другої світової війни, коли німці зайшли до Києва, на Софійському соборі спочатку з’явився синьо-жовтий прапор, а потім його замінили жовто-синім. І так змінювали стяг декілька разів, доки німцям це не набридло й вони заборонили вивішувати будь-які прапори на соборі.
Після війни суперечки щодо прапора перенеслися у діаспору. У 1949 році, аби поставити крапку в тривалій дискусії, під час засідання спеціальної ради, яка мала об’єднати всі політичні групи українців, дійшли згоди щодо стягу й вирішили вважати національним саме синьо-жовтий. Є архівні матеріали про листування з генералами Армії УНР. Вони повідомляли про те, які прапори використовувалися раніше. Зокрема, Олександр Удовиченко, генерал-полковник Армії УНР, віцепрезидент УНР в екзилі в 1954 — 1961 роках, писав про те, що використовувався саме синьо-жовтий прапор.
На щастя, після прийняття незалежності України суперечок вдалося уникнути. Тож ВРУ затвердила саме синьо-жовтий стяг.
— Чому ж час до часу виникають питання щодо порядку кольорів на нашому прапорі?
— У 90-х роках минулого століття почали ширитися чутки про якусь китайську художницю, яка дуже хотіла потрапити на прийом до президента Леоніда Кравчука й розповісти йому, що наш прапор слід перевернути. Мовляв, порядок кольорів на стязі не відповідає конфуціанству й має негативний зміст. Бо начебто синій вверху — це занепад, а жовтий — розквіт. Тож одразу з’явилися прихильники перевернутого прапора, які перекручували історичні факти, згадували про фен-шуй, який до українських традицій не має жодного стосунку.
Зрештою, українські символи нерідко дискредитували одразу після їх затвердження ще з 1918 року. Зокрема, писали, що тризуб — це символ сатани. Інші вигадували, що прапор подарували нам австрійці, шведи. Та все це давно спростовано.
Загалом порядок кольорів на прапорах не врегульовується якимись геральдичними правилами. Не існує одного рецепту створення стягів. І врешті треба зрозуміти, що від перевертання кольорів на прапорі нічого не зміниться. Всі ці дурниці поширюються, щоб провокувати розколи в суспільстві. В Україні чимало провокаторів, які закликають не лише перевертати прапор, але й переписувати гімн, змінити герб.
