На початку карантину в березні 42 тисячі дітей з інтернатів повернулися до домівок, де жили раніше. Умови в сім’ях дітей тоді не встигли перевірити. Хоча, як писав “Експрес”, деякі батьки не мали грошей на забезпечення дітей, деякі взагалі відмовлялися приймати їх назад у родину... У вересні більшість дітей повернулася до інтернатів, але деякі таки залишилися зі своїми рідними.
Не так давно громадські активісти та Мінсоцполітики проводили моніторинг сімей, у які повернулися діти під час карантину, у Волинській, Полтавській, Миколаївській, Дніпропетровській та Харківській областях. Тут до родин повернулося більш як 15 тисяч дітей. Команда змогла відвідати 3334 родини, у яких живуть 4360 дітей.
“Серед цих дітей — 143 дошкільного віку. Більшість дошкільнят залишилися в рідних сім’ях, батьки не захотіли повертати їх до інтернатів”, — каже Дар’я Касьянова, голова правління Української мережі за права дитини, програмна директорка “СОС Дитячі Містечка Україна”.
Спеціалісти організації кажуть, що найбільше їм запам’ятався 5-річний Максим, якого віддали в інтернат через проблеми зі слухом. “Мама не могла купити йому слуховий апарат, бо це дорого, упоратися з дитиною не могла, тому вирішила віддати в інтернат, — розповідає Дар’я Касьянова. — Та потім благодійники купили йому цей апарат... Мама і син за час карантину знайшли спільну мову. Тепер хлопчик не повернеться до інтернату, а у вересні піде до загальноосвітньої школи”.
Ще одна дитина, 7-річна Даринка, також залишилася жити із мамою. “У дівчинки — аутизм. Через це її не приймали у сільську загальноосвітню школу. Мама дуже не хотіла віддавати дитину в інтернат, але зробила це, щоб дівчинка могла навчатися, — ділиться історією пані Дар’я. — Коли дитина повернулася в березні додому, мама стала шукати можливості, щоб перевести дитину до звичайної школи на інклюзивне навчання. І їй це вдалося! Дитина залишилась у сім’ї разом із батьками”.
Голова ГО “Захист прав дитини” Галина Чижова, яка навідує родини, куди повернулися діти з інтернатів, каже, що загалом ситуація не дуже втішна.
“У багатьох домівках немає належних умов для проживання. Діти в них брудні, голодні. Коли в березні вони повернулися додому, то благодійники збирали продуктові набори, допомагали родинам матеріально. Тепер же ситуація змінилася, і діти далі не мають найнеобхіднішого”, — каже пані Галина.
У деяких родинах ситуація була просто катастрофічною, і дітей примусово вилучили. Односельці зверталися до соціальних служб, аби вони допомогли дітям.
“П’ятикласник Артемко із села Груд має синдром аутизму. В інтернаті дитину забезпечували лікуванням, а от мама (у жінки — проблеми із психікою) не мала грошей на пігулки. Вдома були дуже погані умови — скрізь брудно. Артемка не годували, тому він ходив на місцеву ферму просити поїсти. Зрештою хлопчика вилучили з сім’ї”, — розповідає далі Галина Чижова.
“Алкогольну або наркотичну залежність ми зафіксували тільки у 0,5% батьків. Так, у кількох сім’ях мама або тато перебували у стані алкогольного сп’яніння, а вдома були погані умови проживання через нестачу грошей”, — додає Дар’я Касьянова.
ДОВІДКА
Інтернат — це заклад з цілодобовим перебуванням дітей, створений з метою їх проживання, розвитку, виховання, освіти, професійної орієнтації, підготовки до самостійного життя.
Дитячий будинок — це установа для виховання дітей: круглих сиріт, дітей, залишених матерями, дітей матерів-одиначок або батьків, позбавлених батьківських прав, дітей з вадами розумового і фізичного розвитку; дітей, яких рішенням судових органів відібрано у батьків без позбавлення останніх батьківських прав; дітей батьків, визнаних у судовому порядку безвісти відсутніми, недієздатними; дітей, батьки яких не мають можливості їх виховувати.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, чому покупці іноді витрачають у супермаркетах більше, ніж планують
