Саме сховище Національного центру генетичних ресурсів рослин України, яке входить до складу Інституту рослинництва імені В. Я. Юр’єва, не постраждало. Однак в одному з корпусів селекційного центру інституту, який розташований у селі Елітне неподалік Харкова, у вогні було знищено велику частину насіння, яку туди перевезли з основного сховища й готували для посіву.
“Насіння, яке зберігається у генетичному банку рослин, з роками втрачає схожість, тому раз у декілька років його пересівають, — розповідає 42-річний Сергій Авраменко, доктор сільськогосподарських наук, головний науковий співробітник Інституту рослинництва імені В. Я. Юр’єва НААН. — Не все одразу, а кожен рік певну частину насіння. Висівають і збирають нове. І так поступово оновлюють усю колекцію. Власне, це робили в селекційному центрі у селі Елітне. Восени встигли висіяти озимі культури. А ось насіння ярих культур перевезли зі сховища центру генетичних ресурсів для висіву навесні ще перед війною. Власне це насіння і постраждало під час пожежі. Однак недавно ми з’ясували, що працівники центру зробили дублікати кожного сорту і відібрали невелику кількість насіння. Сподіваюся, його вдасться відновити”.
Та втрата частини насіннєвої колекції — лише частина біди, що спіткала науковців. Інша велика проблема — через ракетні обстріли дослідної установи знищено майже все її обладнання.
“Знищені комбайни, трактори, сівалки, молотарки, селекційна техніка. Тож навіть ті культури, що можна ще посіяти, ми не маємо чим висівати. Так само не можемо збирати озимі, захистити рослини від шкідників, внести добриво, — зазначає Сергій Авраменко. — Поля також ще не розміновані, доступу до них немає. Більшість працівників евакуювалися... Комунікацій у Елітному немає — ні світла, ні газу, ні води. Наші співробітники намагаються врятувати ті рослини, які залишилися, доглядаючи насадження, вручну їх обприскують і вже готують серпи, щоб вручну зібрати хоча би невелику кількість зразків”.
Сергій Авраменко зазначає: ситуація із науковими установами, які займаються селекційною роботою, загрожує продовольчій безпеці України. Адже саме вони створюють селекційний матеріал для якісного насіння, яке в майбутньому використовуватимуть українські аграрії.
“До прикладу, наш інститут рослинництва займається селекцією 15 сільськогосподарських культур, — зазначає Сергій Авраменко. — Це майже всі польові культури, які вирощують на наших полях. Пшениця, жито, горох, ячмінь, соняшник, кукурудза та інші. Це високорепродуктивне насіння у нас закуповували насіннєві господарства й продавали по всій країні. Нині цей ланцюг поширення насіння зруйнований. На щастя, таких наукових установ, як наша, є декілька, але частина районованих сортів — лише у нас. Наприклад, 70% всіх площ гороху в Україні засівають сортами нашої селекції, проса — 80%. А в нас через війну згорів один із найбільших складів проса. Також знищена лабораторія із створення нових сортів сої.
До речі, Донецька дослідна станція у 2014 році евакуювалася у Покровський район і тепер теж під обстрілами. Інститут зрошувального землеробства у Херсоні в окупації. Керівник знаменитого Бахмутського розсадника Інституту садівництва розповідає, що йому довелося десятки тисяч саджанців, які мали йти на реалізацію для людей, витягнути з холодильних камер та спалити.
Бо нереально їх було висадити. Ось у таких реаліях опинилися наші наукові установи, що займаються селекцією. Це наш аграрний потенціал, це десятки років наукових розробок, це наше надбання. І потрібно терміново розробити серйозний план, як їх можна врятувати”.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як 41-річний поляк провів відпустку, допомагаючи українським волонтерам