Начальнику відділення Дарницького управління поліції Києва Юрію Рибянському, який зник разом із речовими доказами у справі — доларами США, євро та гривнями в еквіваленті 13,3 мільйона гривень, — обрали запобіжний захід. Він передбачає тримання під вартою впродовж 60 діб з альтернативою внесення застави, співмірної з викраденою сумою.
Слідство встановило, що правоохоронець порушив порядок зберігання речових доказів, залишив гроші в своєму службовому кабінеті, а потім втік з ними. Рибянського затримали із вкраденим аж у лісі на Рівненщині. Ймовірно, він планував утекти за кордон.
— Під час обшуку вилучення грошей, цінностей або предметів, які мають відношення до кримінального правопорушення, проводиться за ухвалою слідчого судді з обов’язковою відеофіксацією, детальним описом у протоколі та опечатуванням, — каже адвокат Ігор Тарасенко.
— Згідно з нормами КПК України, постанова про подальше зберігання речових доказів ухвалюється слідчим або прокурором, — додає адвокатка Юлія Антонюк. — Відповідальним за збереження доказів є слідчий/прокурор або матеріально відповідальна особа кімнати зберігання речових доказів.
— А де саме зберігається заарештоване майно?
— Для цього в органах внутрішніх справ, служби безпеки, прокуратурах, судах, судово-експертних установах обладнуються спеціальні приміщення зі стелажами, оббитими металом дверима, гратами на вікнах, охоронною та протипожежною сигналізацією. Доступ до них можливий лише у присутності особи, відповідальної за зберігання речових доказів, — додає адвокат Сергій Старенький. — Якщо ж немає відповідного приміщення, то виділяється спеціальний сейф або металева шафа. Коштовні ювелірні вироби можуть передаватися на зберігання до Державного сховища дорогоцінних металів і коштовного каміння України або ж у банківські установи.
— Що зазвичай арештовують? I яка доля речових доказів після суду?
● Ю. Антонюк:
— Найчастіше арештовують гроші, коштовності, криптовалюту, рухоме та нерухоме майно, мобільні телефони, комп’ютерну техніку (жорсткі диски, сервери), корпоративні акції, банківські рахунки.
● С. Старенький:
— Загалом може бути заарештоване будь-що, що на думку слідства є доказом у кримінальному провадженні. Наприклад, якщо вилучаються грошові кошти, то мають бути зафіксовані номери банкнот та номінали. Але зазвичай поліція лише зазначає, що вилучено кошти на певну суму. Їх разом із супровідним листом передають на спеціальні депозитні рахунки в уповноваженому банку, що обслуговує орган досудового розслідування. Тобто гроші не повинні зберігатися у відділенні поліції.
Після набуття вироком законної сили деякі речові докази повертаються власникам. Якщо по речі ніхто не звернувся і вони не мають матеріальної цінності, то через деякий час їх знищують, склавши відповідні акти.
— Чи часто арештоване майно втрачається?
● С. Старенький:
— На жаль, випадки, коли поліція чи інший правоохоронний орган не може повідомити, де перебуває заарештоване майно, є. Одна з причин — постійна зміна матеріально відповідальних осіб за кімнати зберігання. Також може бути неналежно організована охорона таких приміщень.
● І. Тарасенко:
— Зникнення арештованого майна — рідкість. Але, як бачимо, є і резонансні випадки, як-от із начальником слідчого відділення Дарницького управління поліції Києва, який втік з арештованими коштами. За це, до речі, передбачена кримінальна відповідальність — до п’яти років обмеження або позбавлення волі.
— Були й інші прикрі прецеденти, коли оригінальні годинники після вилучення “перетворювалися” на копії, а справжні долари — на фальшиві, — зауважує адвокат Денис Терещенко. — Тому на етапі обшуку важливо наполягати на чіткому оформленні вилученого майна.
