В Івано-Франківському обласному ТЦК та СП зазначили, що не треба дивуватися, коли когось із військовозобов’язаних їхні співробітники зупинили на вулиці, перевірили по базі “Оберіг” й одразу примусово доправили до військкомату. “Бо від початку війни тих, хто отримав повістку, не прибув до нас і думає, що його ніхто не буде шукати, дуже багато”, — заявив Роман Боднар, заступник начальника ТЦК та СП.
За його словами, за неявку до військкомату лише на Прикарпатті розшукують майже 40 тисяч ухилянтів від мобілізації. Не кращі справи й в інших областях. Наприклад, у Полтавській області до відділів ТЦК та СП мають доправити близько 30 тисяч військовозобов’язаних. Звернення щодо них надіслали до обласної поліції.
— Реєстр “Оберіг” почали створювати декілька років тому, а останні нормативні акти прийняли в 2022 році, — пояснює юрист Роман Лихачов, адвокат Української Гельсінської спілки з прав людини. — Система містить дані військовозобов’язаних від 18 до 60-річного віку. Зокрема, йдеться про номер телефону, електронну пошту, місце проживання та перебування особи, сімейний стан, освіту, стан здоров’я, військово-облікову спеціальність. Окрім того, база “Оберіг” містить додаткові дані щодо осіб, які пройшли військово-лікарську комісію, отримали так звану бойову повістку, але чомусь не служать. Власне щодо таких осіб матеріали скеровують до поліції.
— Чи ефективна ця база?
— Невідомо, наскільки заповнений реєстр, — каже військовий експерт Дмитро Снєгирьов, співголова ГІ “Права справа”. — Сумніваюся, що на всі 100%. Якщо так, то немає юридичних підстав вважати, що роботу над ним завершено й він функціональний. Або ж це свідчення того, що задіяні певні корупційні схеми, аби когось прикрити від мобілізації. Наприклад, мова про так званих спецпенсіонерів (пенсіонери силових структур), яких у такий спосіб намагаються вивести з мобілізаційного обліку.
● Р. Лихачов:
— Далеко не завжди особи, що зазначені в базі як такі, що ухиляються, насправді ухилянти. З адвокатської практики можу навести чимало прикладів, коли людині виписують на вулиці повістку, а вона відмовляється проходити ВЛК, бо не має при собі медичних довідок. Люди бояться, що, попри важкі хвороби, їх одразу визнають придатними й мобілізують. Відтак документи про таких “ухилянтів” скеровують до поліції. Хоча насправді згодом людина проходить ВЛК, представляючи всі медичні довідки, і її визнають непридатною. Але вона чомусь залишається у базі як ухилянт.
Або є чимало випадків, коли при отриманні повістки чоловік пояснює, що має право на відстрочку. Йому кажуть, мовляв, добре, але необхідно пройти ВЛК. Людина погоджується, її швиденько визнають придатною і мобілізовують. Тому навіть за наявності права на відстрочку чимало громадян бояться йти в ТЦК. Аби вирішити цю проблему, такі реєстри треба перевести в автоматичний режим, зазначивши, в які терміни і який саме пакет документів з приводу відстрочки громадяни мають надіслати.
Непоодинокі й випадки, коли повістку несуть військовослужбовцю, який давно служить, натомість його розшукують як ухилянта. Дуже багато осіб, які назавжди виїхали за кордон, при тім також потрапляють до цього списку. Є чимало випадків, коли громадянин має місце реєстрації в одному населеному пункті, стоїть на обліку в іншому, але не відбулась взаємодія ТЦК щодо зняття-постановки на облік. Наприклад, особа була зареєстрована в Куп’янську, поїхала на Львівщину, де отримала повістку, мобілізувалась. А у Куп’янському ТЦК вважається ухилянтом.
Є питання щодо ще однієї категорії — заброньованих працівників. Досить часто їх бронюють в обхід районних центрів комплектування. Окрім того, є багато осіб, щодо яких розпочато кримінальні справи чи яких вже засуджено. Питання: чи військкомат зняв їх з обліку як ухилянтів? Тож передусім необхідно навести лад у військовому обліку, аби було зрозуміло, скільки осіб може служити. Тоді можна буде провести нормальну мобілізацію і забезпечити ротації на фронті.
— Тобто кількість ухилянтів може бути суттєво меншою, аніж зазначають в обласних військкоматах?
● Р. Лихачов:
— За минулий рік в українські суди надійшло дві тисячі справ щодо ухилянства. При тім було винесено 60 вироків із реальним покаранням, близько тисячі справ — з іспитовим терміном, а ще понад пів тисячі справ закрито. Себто суди не завалені такими справами! Тому, на мою думку, ці цифри не такі великі, як зазначили в ТЦК.
● Д. Снєгирьов:
— Якщо умовно взяти 20 областей, і в кожній у середньому, як кажуть військкоми, приблизно 35 тисяч ухилянтів, то виходить, що в Україні 700 тисяч тих, хто ухиляється від служби. Цифри, м’яко кажучи, перебільшені й викликають сумніви.
Ще один момент. Не думаю, що дані щодо ухилянтів взагалі варто оприлюднювати. Бо ворог може використати їх для проведення інформаційно-психологічних операцій (ІПСО), аби показати, наскільки масове небажання громадян ставати на військовий облік і захищати Україну.
