Операція відбулася в районі Липців на півночі Харківщини, повідомив представник служби зв’язків з громадськістю бригади “Хартія” Володимир Дегтярьов. За його словами, в атаці брали участь безпілотні наземні транспортні засоби (UGV) та безпілотники (FPV), які успішно знищили ворожі позиції.
“Це і мультироторні коптери, що можуть нести великий заряд, наприклад, протитанкову міну. І FPV-дрони. Все це підкріплювалося й контролювалося багатьма “каруселями” спостережних дронів. Тобто йдеться про десятки одиниць роботизованої й безпілотної техніки одночасно на невеличкій ділянці фронту”, — зауважив він.
— Роботизовані операції Сили оборони проводитимуть дедалі частіше. Згодом вони стануть буденними, як буденним є на сьогодні використання FPV-дронів, — вважає Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив”. — Загалом з лютого 2022 року характер бойових дій дуже змінився. Якщо на початку великої війни колони окупантів знищували західними протитанковими ракетними комплексами Javelin, NLAW чи українською “Стугною”, то нині щораз частіше це роблять з допомогою мобільних ударних дронів, які можуть атакувати ціль з будь-якого напрямку під будь-яким кутом.
— Перший роботизований бій — історична подія. За такими операціями — майбутнє, — додає Ігор Романенко, ексзаступник начальника Генерального штабу ЗСУ. — У нас обмаль важкої техніки для ураження ворога, тому роботизовані комплекси застосовуватимуться активніше. Тим паче що вони дешеві й ефективні. — Застосування на полі бою наземної роботизованої техніки — дуже перспективний напрям, — вважає Денис Попович, військовий оглядач. — Мобілізаційними можливостями ми значно поступаємося противнику, тому треба шукати асиметричні методи ведення бойових дій. Власне, бойові роботи можуть воювати замість піхоти.
— У чому особливість такого бою?
● О. Коваленко:
— Використовувалися як сухопутні роботизовані системи (наземні дрони з кулеметами, дрони-камікадзе, системи для встановлення мін і розмінування), так і повітряні безпілотники. До того про сухопутні дрони нечасто згадували у зведеннях. На відміну від морських дронів і FPV-дронів. Саме цей бій показав, що сухопутні дрони можуть повноцінно здійснювати вогневу підтримку. І та сторона, яка частіше задіюватиме такі технології, матиме перевагу на полі бою.
Варто зазначити, що наземні роботизовані комплекси ледь не щомісяця приймають на озброєння ЗСУ (над їх розробкою працює понад 40 українських виробників. — Авт.). Так, з початку року Міноборони допустило до експлуатації понад десяток таких комплексів. Наприклад, лише нещодавно кодифіковано чотири комплекси — “Танчик”, “Тарган 2К”, “Тарган 200” і “Буревій”. “Танчик” — це наземна платформа, яка витримує навантаження до 500 кілограмів та може виконувати різні місії: розвідувальні, диверсійні, евакуаційні, атакувальні та логістичні. “Тарган 2К” — комплекс, який легко адаптується під різні завдання — від логістичних до розвідувальних, а також має досить просту конструкцію та працює на відстані до 20 кілометрів. “Тарган 200” за характеристиками схожий на “Тарган 2К”, але розрахований на більше навантаження — до 200 кілограмів. У логістиці він може замінити від двох до восьми осіб. Роботи евакуйовують бійців, підвозять провізію, заміновують території, заміняють військових, щоб ті не ставали живою ціллю для ворожих безпілотників. Як бачимо, багато з них може виконувати широкий спектр завдань. Звісно, управляють ними військові. За даними Генштабу, завдяки роботизованим підрозділам на 30% зменшилися втрати українських військових.
— А чи може масове застосування роботизованих комплексів вплинути на перебіг бойових дій?
● О. Коваленко:
— Безперечно. Варто нагадати, що ще наприкінці 2023 року тодішній головком ЗСУ Валерій Залужний наголошував, що для виходу війни з глухого кута потрібен масштабний технологічний стрибок. І саме застосування роботів може ним стати. Але будь-яка новація потребує випробувань, а отже — часу. Тому не варто тішити себе ілюзіями, що вже завтра завдяки роботизованим комплексам ситуація на полі бою істотно зміниться на нашу користь. Тим паче що ворог теж не стоїть на місці й впроваджує нові військові розробки.