Пройти національний мультипредметний тест — випробування не з простих. Це визнають не лише абітурієнти та їхні батьки, а й учителі. Як відомо, НМТ складається з двох етапів і триває чотири години. Перші дві години виділяють на тести з української мови і математики. Далі — перерва на 20 хвилин. Після неї, протягом наступних двох годин, учасники виконують завдання з історії України та з предмета на вибір. Тобто за чотири години випускник має написати тести з чотирьох різних дисциплін. Понад те, як свідчить практика, завдання з кожним роком стають складнішими — запитання часто сформульовані заплутано або ж вимагають запам’ятовування випадкових дат, фактів і термінів.
“У моєї дитини прекрасні знання, — пише у соцмережі мама випускниці, письменниця Тамара Горіха Зерня. — Вона математичний, фізичний та інформатичний геній. Читає більше за всіх мені відомих людей. Крім англійської з IELTS на 8 балів, у неї також непогана французька і німецька. Зрештою, вона відмінниця у своєму дуже непростому спеціалізованому ліцеї. Але ми не маємо жодної впевненості у НМТ. Чотири іспити поспіль. Напередодні може бути безсонна ніч. Може бути тривога під час самого випробування. І ще десяток різних “може”... І головне — тестова програма складена так, щоб підловити дитину на дрібниці. Ті, хто мені пафосно пише “Кожна дитина має знати історію!”, ви самі її знаєте у рамках цього тесту? Ось вам ікони (тут дописувачка опублікувала два зображення Діви Марії з Iсусом. — Авт.). Вони різні. Назвіть кожну, датуйте й опишіть історію появи. Давайте, вперед. Історію ж треба знати, так?”
— Я вже не перший рік готую дітей до НМТ з історії і розумію, що з тестуванням треба щось робити, — розповідає викладач історії Олександр Сапронов. — З кожним роком готувати дітей стає складніше. Рівень освітніх втрат, надто в учнів, які навчалися онлайн або виїжджали за кордон, часто катастрофічний. Вони не здатні осягнути такий величезний обсяг інформації. Іноді я фізично відчуваю: у конкретної дитини “коробочка повна”. Хоч би що ти робив — вона більше не здатна сприймати нові масиви інформації. І основна проблема — це фактологічне перевантаження програми підготовки.
Друга проблема — те, що рік у рік з’являються все “цікавіші” питання, над якими ламають голови навіть учителі. “Звичайні” питання вже закінчились, тому розробники “винаходять велосипед” — як би спитати про щось очевидне так, щоби воно не було очевидним?
І третя проблема — тестування з чотирьох предметів в один день. Я розумію, чому так організовано — це питання ресурсу й безпеки. Але ж ми не маємо ігнорувати очевидного факту: писати історію, математику, українську мову та ще, для прикладу, біологію в один день — це неймовірно важко. Я б не впорався. Що вже казати про підлітків, яким по 16 — 17 років. На жаль, НМТ перетворюється із перевірки знань на марафон виживання.
— А чи можете навести приклади перевантаження програми недоречними завданнями?
— Авжеж. Скажіть мені, навіщо дітям знати, що гетьман Многогрішний створив наймані війська компанійців, а Дорошенко — сердюків? Навіщо їм знати, що таке полемічна література і авторів-полемістів? Окрім релігієзнавців та філологів-домодерників, ця інформація нікому не потрібна. Навіщо дітям випадковий факт про Швайпольта Фіоля, який надрукував у Кракові перші кириличні книги? Чи про битву Данила Галицького з тевтонцями під Дорогочином? Цей маловідомий факт тягне за собою пояснення, що таке католицькі ордени, чому вони утворювали держави і що таке Пруссія з Лівонією. Навіщо дітям треба розрізняти з десяток російсько-турецьких воєн? Навіщо у деталях вчити першу російську революцію і знати про повстання на броненосці “Потьомкін”? Кому потрібні косигінські реформи та створення раднаргоспів часів Хрущова/Брежнєва?
Навіщо зубрити десятки прізвищ з одним-єдиним фактом про діяча типу Кисіля, Немирича, Григоровича-Барського, Скарги, Плетенецького, Саковича, Осипковського, Остроградського, Беретті, Авенаріуса, Юркевича, Вахнянина та інших? Діти все це вчать і забивають собі голови малозрозумілими прізвищами й фактами. Це перше, що на думку спало. Таких фактів і прізвищ можна назбирати ще не один десяток.
Я вважаю, що програму підготовки до НМТ треба скорочувати. Відсотків 30 із завдань з історії можна сміливо викидати, бо випадкові дати, факти і терміни не дають нічого. Хоча ні, дають: виснаження і нервові зриви в учнів. Та й у вчителів, які мають усе це “запхати” в голови дітей, водночас розуміючи, що 99,9% з них не вступатимуть на історичні факультети і не будуть істориками. Іноді складається враження, що це не НМТ з історії для школярів, а іспит на історичному факультеті.
— Я порівнював завдання ЗНО 2014 року і завдання НМТ 2024 року, — додає засновник Всеукраїнської освітньої компанії ЗНО Setstud Олександр Кондратюк. — Завдання ЗНО-2014 були легшими. Наприклад, тоді у тестах з української мови зазвичай пропонували обрати правильний варіант із чотирьох (А, Б, В чи Г). І в чотирьох рядках було по одному слову. Тепер дають завдання обрати правильний варіант, і в кожному рядку три слова. Це означає, що вступник має проаналізувати втричі більший обсяг інформації. Крім того, учасники ЗНО мали більше часу — на виконання одного завдання припадало 6 — 7 хвилин, тепер треба вкластися у 2 хвилини.
— Насправді деякі завдання тепер простіші, ніж були у час повноцінного ЗНО, — певна співзасновниця ГО “Смарт освіта” Іванна Коберник. — Зокрема, з 2022 року в НМТ узагалі немає відкритих питань, питань на доведення, питань з розгорнутою відповіддю, немає власного висловлювання (відомого як есе), аудіювання з іноземних мов. Водночас є інший виклик: рівень випускників знизився через освітні втрати, спричинені повномасштабною війною та ковідом. Ця проблема справді є. Але ми розуміємо: НМТ — це тестування на доступ до вищої освіти. Вимоги до професій не стали нижчими, тому зовсім примітивізувати тести не було б правильним.
— Чи погоджуєтеся з думкою, що тестування з чотирьох різних предметів в один день — занадто складне розумове та психоемоційне навантаження на абітурієнтів? Що тут можна було б змінити?
● І. Коберник:
— Тестування з кількох предметів в один день не є українським ноу-хау, таке практикується у багатьох державах. В Україні це вимушений захід через війну. Розбити тестування на кілька днів неможливо з безпекових та логістичних міркувань. По-перше, бракує обладнаних приміщень, по-друге, є складнощі з доїздом у прифронтових регіонах, яких, нагадаю, десять: приїжджати двічі чи тричі дорого і небезпечно. По-третє, питання, звісно, в ресурсах — це не лише про гроші, а й про людей, яких бракує. Організатори стоять перед непростим вибором, і треба брати до уваги нинішні реалії. Я вважаю, що можна було б подовжити перерву хоча б до 30 хвилин. 10 хвилин нічого не вирішують, а для відновлення після непростого тестового випробування були б абітурієнтам дуже корисні.
● О. Кондратюк:
— Як на мене, варто було б змінити послідовність предметів НМТ. Бо на математику та на українську мову треба хоча б по 70 хвилин, а маємо по 60. Тим часом історія та предмет на вибір потребують менше часу. Торік я заради експерименту складав НМТ, то завдання першого блоку довелося виконувати дуже інтенсивно. А з другим блоком, із завданнями з історії та англійської, було простіше — вистачило по 40 — 50 хвилин на кожен предмет. Тому логічніше було б, якби діти писали спершу, скажімо, математику та історію України, а після перерви — українську мову й англійську (чи інший предмет на вибір).
— НМТ — це велике психоемоційне навантаження на дітей, додатковий стрес в умовах російсько-української війни, — наголошує психологиня, кандидатка філософських наук Антоніна Євтодюк. — Звичайно, Міністерству освіти і науки треба звертати увагу на обставини, в яких живуть сучасні діти. Чотири іспити в один день — це занадто важко. Можна було б їх розвести хоч би на два дні. Та й перебувати чотири години в одному приміщенні, а коли ще й спека чи погана провітрюваність, нелегко. У стані гіпоксії, коли організму замало кисню, мисленнєві процеси сповільнюються.
Рівень тривожності дітей нині украй високий. Побільшало випадків селфхармів, тобто самопошкоджень, у школах, ліцеях, надто у випускних класах. Посилюються суїцидальні настрої. От нещодавно в Ужгороді студент коледжу культури скоїв самогубство. За кілька годин до цього він говорив, що “мабуть, не склав національний мультипредметний тест”. А після іспиту записав прощальне відео та скочив з вікна шостого поверху гуртожитку.
У час війни стресостійкість людей, а надто дітей, знижена. Очевидна річ, варто переглянути систему оцінювання абітурієнтів і, як мінімум, зменшити одномоментні навантаження на їхню психіку. Бо якщо на руку покласти 50 чи більше кілограмів, то вона переламається. Те саме і з ментальним здоров’ям — великі стреси можуть його підірвати.
