Одна з поширених проблем у приміщеннях — цвіль або ж грибок. Ці темні плями з’являються у віддалених від світла вологих місцях оселі й дуже важко виводяться. У цьому тексті ми розберемося, що ж таке цвіль і як з нею давати раду.
Якщо одним словом, то цвіль — це гриби. У природі цвілеві гриби живуть завдяки тому, що розкладають мертву деревину. А в сухих умовах цвілеві гриби не виживають. Однак їх легко переносять мікроскопічні спори, якими ці гриби розмножуються. Вони роками можуть перебувати у потоках повітря, ніяк не проявляючи себе. А потім потрапити у сприятливі умови й перетворитися на знайому багатьом господарям і господиням цвіль.
З поширенням використання бетону та цегли кількість цвілі у наших будинках суттєво знизилася. Та якщо у квартирі виникає у якомусь місці надлишок вологи, є ризик, що вона там з’явиться. Тож передусім важливо запам’ятати: цвіль — результат не холоду, а вологи.
Ні для кого, думаю, не секрет, що постійними осередками підвищеної вологості у квартирі є кухня та ванна кімната. Тож при їх оздобленні треба пам’ятати, що застосування чогось, крім керамічної плитки чи інших неорганічних покриттів, — це введення цих кімнат у зону ризику. Також поганою ідеєю є позбування з якихось своїх міркувань отворів вентиляційних каналів.
Якщо ж у вас мокріють і вкриваються цвіллю стіни в якійсь із кімнат, це свідчить, що там, ймовірно, неправильно зроблена теплоізоляція і точка роси опинилася всередині приміщення. Вихід тут — тільки переробляти теплоізоляцію.
Якщо ж чорніє лише у певному місці цілком собі нормальної цегляної чи бетонної стіни, то це, скоріш за все, стіна із прихованим дефектом: під її зовнішнім шаром є тріщина. Якщо можна до неї дістатися й усунути недолік — варто це зробити. Якщо ж ні — доведеться накладати додатковий шар гідроізоляції поверх проблемного місця. Це, звісно, потребує чималих витрат і зусиль.
Нарешті головне: чому цвіль не вдається просто стерти ганчіркою і чому з нею не можна миритися?
Цвілеві гриби виділяють величезну кількість різних органічних сполук, які мають кисле середовище. А абсолютна більшість будматеріалів, включно з бетоном та силікатною цеглою, дуже не люблять кислот. Тож просто стерти чи змити цвіль на їхній поверхні не вдасться, адже продукти її життєдіяльності вже вступили у реакцію із матеріалом покриття і в’їлися в нього. Пляма цвілі — це фактично хімічний опік, поранення матеріалу. Та й для людини цвіль — не найкращий сусід, бо її мікотоксини дуже шкідливі для здоров’я.
Для людини цвіль — не найкращий сусід, бо її мікотоксини дуже шкідливі для здоров’я.
Уражену цвіллю поверхню можна видовбати, прибравши грибок разом із її частиною, наприклад, шліфувальним кругом, а потім замастити це місце. Чим саме — залежить від поверхні. Бетон та цеглу можна заробити штукатурними розчинами, а дерево пофарбувати.
Але найкраще — створити поверхню, на якій цвіль просто не виживе. Покриттів, які можна накласти на стіну і пліснява на ній не заведеться, на ринку чимало. Вони тою чи іншою мірою ефективні. Так, перемогти плісняву раз і на десятки років наперед вкрай важко. Але відтермінувати ураження нею вашого будинку цілком реально. Головне — покладатися на профілактику виникнення умов для її розмноження, а не намагатися потім ліквідовувати наслідки.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, чому слюсарі та сантехніки тепер часто заробляють більше, ніж юристи чи менеджери
