Як стверджують у відомстві, новий підхід забезпечить справедливу і рівномірну черговість розподілу електроенергії між споживачами.
— Споживачів поділено на шість груп замість трьох, як було раніше. Діє 12 підчерг, — розповідає Галина Петрушка, речниця “Львівобленерго”. — Зміна розподілу на рівномірні черги і підчерги дасть змогу знеструмлювати в разі застосування графіків погодинних відключень меншу кількість споживачів.
Графіки погодинних відключень для підчерг оновлюватимуться щодня. З ними можна ознайомитися за допомогою чат-ботів обленерго. Ця інформація доступна і на сайті компанії.
За інформацією Міністерства енергетики України, у період дії воєнного стану і протягом року після його припинення чи скасування будуть діяти певні правила. Зокрема, максимальна одноразова тривалість припинення подачі електроенергії під час застосування графіків погодинних відключень не може перевищувати 6 годин. Допустиме відхилення — не більш ніж 1 годину, незалежно від температури повітря ззовні. Період електрозабезпечення споживачів після відключення повинен тривати не менш як 2 години, без урахування часу на перемикання. При цьому час на перемикання не має перевищувати 30 хвилин.
— У Міненерго заявляють, що споживачам доведеться жити з графіками відключень світла щонайменше до весни.
— Варто розуміти, що повне відновлення нашої енергосистеми неможливе під час війни. Ніхто ж не може гарантувати, що не буде нових обстрілів, — каже Геннадій Рябцев, директор спеціальних проєктів НТЦ “Психея”. — Не все залежить і від зусиль енергетиків. Бо навіть погода може впливати на тривалість періодів знеструмлення. До прикладу, якщо будуть сильні морози, то вимкнення можуть почастішати.
Але влада мала б ефективніше діяти в цьому напрямку. Найперше треба збільшувати щільність нашої системи ППО для захисту об’єктів критичної енергоінфраструктури. Росіяни вже багато разів обстрілювали Бурштинську ТЕС, але щільність оборони цього об’єкта дотепер належно не забезпечена. Слід подбати і про пасивний, тобто інженерний захист енергооб’єктів. Йдеться про споруди, які захищають на підстанціях найбільш важливе обладнання від БпЛА, уламків, суббоєприпасів.
Ще у червні президент заявив, що Україна з допомогою партнерів до кінця поточного року збудує потужності, що забезпечать до 1 ГВт маневреної генерації. Та, вочевидь, про ці обіцянки вже всі забули. Натомість влада просуває необхідність добудови третього і четвертого енергоблоків на Хмельницькій АЕС. Хоч передбачені на це кошти можна було б скерувати на створення розподіленої генерації в регіонах і забезпечення енергетичної автономності громад.
