Близький Схід палає. У ніч на 13 червня Ізраїль атакував Іран. Цілями ударів стали, зокрема, керівництво іранських збройних сил та Корпусу вартових Ісламської революції, а також науковці, які працюють над ядерною програмою. У відповідь Тегеран завдав ударів по Ізраїлю з використанням ракет і безпілотників. Відтоді країни атакують одна одну. Вони б’ють по НПЗ, ядерних об’єктах, місцях виробництва зброї тощо. Населені пункти обох держав зазнають значних руйнувань, гинуть люди. Чому саме тепер Ізраїль зважився на цей безпрецедентний удар?
— Це сталося не випадково, — каже Сергій Данилов, заступник директора Центру близькосхідних досліджень. — Адже Тегеран на сьогодні доволі слабкий. Він не має інструментів впливу на Ізраїль, якими були його союзники — ліванська “Хезболла”, режим Башара Асада в Сирії і
ХАМАС. Водночас ізраїльтяни посилили свої позиції. Вони давно готувалися до такої операції, й саме тепер склалися обставини для її проведення. Наприклад, тривалий час ізраїльська спецслужба контрабандою доставляла в Іран компоненти для сотень ударних дронів. У потрібний момент оперативні групи спецслужб розмістили поблизу установок ППО та ракетних пускових установок безпілотники й активували їх. Це був аналог української операції “Павутина”. Крім того, зелене світло для ударів по Ірану дав Дональд Трамп.
— Саме 13 червня закінчився термін дії ультиматуму американського президента, виставленого Ірану, щоб той відмовився від своєї ядерної програми, — додає Ілія Куса, аналітик Українського інституту майбутнього, експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу. — США не брали участі безпосередньо в цій атаці. Однак Вашингтон міг передавати Ізраїлю розвіддані. Для Трампа політично вигідно домогтися ядерної угоди з Іраном. І в цьому плані його інтереси розходяться з інтересами Беньяміна Нетаньягу. Але навряд чи США втягнуться у цю війну.
— Який вплив ці події можуть мати на Україну?
● І. Куса:
— Наше питання не буде ключовим у світовому порядку денному. США доведеться надавати військову допомогу передовсім Ізраїлю, а не Україні. Це може розв’язати руки Путіну, тож Росія завдаватиме ще більше ударів по Україні. Дональд Трамп перервав візит до Канади на саміт “Великої сімки” й терміново повернувся до Вашингтону. У Канаді він мав зустрітися із Зеленським. Наш президент хотів обговорити з господарем Білого дому купівлю в США зброї, але, як бачимо, цього не сталося.
На наше становище може негативно вплинути дисбаланс енергетичних ринків. Якщо вартість нафти й газу через удари по Ірану зросте, то РФ більше зароблятиме. Тим самим буде знівельовано санкційний режим. Але багато що залежить від тривалості бойових дій на Близькому Сході та їх масштабу. Якщо війна завершиться цього місяця, то негативний ефект не буде для нас критичним.
● С. Данилов:
— Насправді негативні тенденції вже є. Нагадаю, що США перемістили на Близький Схід 20 тисяч ракет для ППО, котрі були призначені для України. Якщо конфлікт затягнеться, то може виникнути дефіцит систем ППО. Зростатиме і їхня вартість. Водночас Іран може припинити постачати в Росію дрони, оскільки сам їх потребуватиме. Та й очевидно, що війна в Україні для Трампа відходить на другий план. У телефонній розмові з Путіним він говорив не про неї, а лише про Близький Схід.
— Наскільки цей конфлікт вигідний Кремлю?
● С. Данилов:
— Путін намагатиметься показати себе гравцем на Близькому Сході, гарантом чи посередником. Простіше кажучи, знову торгуватиме повітрям, як робив це не раз. Адже очільник Кремля не має реального впливу ні на Ізраїль, ні на Іран. Та потиратиме руки від високих цін на нафту. Москва намагатиметься збільшити свою вагу в очах інших країн.
● І. Куса:
— Для РФ ця ситуація виграшна, вона намагатиметься мати з неї дивіденди. Адже якщо війна триватиме довго й масштабується, зростатимуть ціни на енергоносії. А це генеруватиме більше ресурсів у російський бюджет. Зокрема, на фінансування ВПК. Оскільки були удари по іранських родовищах газу, а частину його постачають до Європи турецькими трубопроводами, виникне дефіцит цього палива. І Москва просуватиме ідею запуску “Північного потоку — 2”.
— Як може розвиватися ситуація на Близькому Сході?
● С. Данилов:
— Ізраїль і Іран завдаватимуть один одному ударів ще два тижні. Сумніваюся, що буде підписана ядерна угода. Ізраїльська операція, власне кажучи, є свідченням провалу американської дипломатії. Вашингтон руками Тель-Авіва намагається здобути бодай щось, аби подати це як перемогу Трампа.
● І. Куса:
— Не думаю, що варто очікувати зміни режиму в Ірані. Хоча ризик політичної дестабілізації у країні є. Може бути не народний бунт, а розкол військово-політичних еліт. Через це можливі заворушення.
