Регулятор вважає, що проблеми виникають саме в тіньовому секторі. Але, схоже, не лише там.
“Купувала квартиру. Власник просив розрахуватись тільки “синіми” доларами, не старшими за 2008 рік випуску, — розповідає киянка Алла Олійник. — Рієлтори теж уникають старих “білих” доларів. І якщо в банку ще приймають банкноти з 1996 року випуску, то обмінники їх не беруть. Кажуть, що потім ніхто не купить цю валюту. Хоча самі видають лише “білі”. Мовляв, нові їм не завозять. Насправді мають і “сині”. Але продають їх за окрему плату”.
Нині навіть у соцмережах з’явилася реклама нової послуги — пропозиція обміняти “білі” купюри на “сині”. Її автори запевняють, що в такий спосіб можна мінімізувати ризики прийому зношених банкнот. І додають, що приємніше зберігати “сучасну та ідеальну валюту”. Коли ж доходить до обміну, то за “сині” долари кажуть заплатити 1,5 — 2% комісії.
“Старих доларових банкнот в обігу приблизно третина. Обмінюючи “білі” долари на “сині”, кантор на кожній сотні заробляє 15 — 20 гривень, — розповідає Віталій Шапран, ексчлен Ради НБУ. — Торік українці купили майже 26 мільярдів доларів і продали приблизно 15 мільярдів. За найскромнішими оцінками, на різниці між курсами “білих” та “синіх” доларів за 2024 рік ділки заробили 100 мільйонів гривень. І це без врахування тіньового обороту валюти. Тим часом у НБУ кажуть, що оштрафували, зокрема й за це, небанківські обмінні пункти на 5,65 мільйона гривень”.
За словами експерта, через те, що пункти обміну валют часто відмовляються брати “білі” долари або занижують їх курс, українці засумнівались у ліквідності такого активу. Тому й, коли купують долари, то просять лише “сині”. “Не йдеться про довіру до долара як такого, а саме про реакцію на старі банкноти. Тож тут виникають великі питання до якості регулювання цього сегмента ринку з боку НБУ, — зауважує Віталій Шапран. — Якщо кантор відмовляється приймати банкноти старішого зразка, бо у банках такої проблеми немає, то я б радив телефонувати на “гарячу лінію” НБУ”.
