48-річний Олексій Тимчук понад два десятки років викладає на юридичному факультеті Національного університету “Запорізька політехніка”. Він — кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального, цивільного та міжнародного права.
“Із перших днів повномасштабної війни пан Олексій відправив дружину з трьома неповнолітніми дітьми в безпечне місце подалі від прифронтового Запоріжжя, а сам залишився працювати в університеті, — розповідає декан факультету Юрій Філей. — До червня цього року він мав відстрочку від мобілізації як багатодітний батько. А коли найстаршій дитині виповнилося 18 років, оформив відстрочку як науковець, що працює за основним місцем роботи на не менш як 0,75 ставки. Відстрочка була чинною до 31 серпня. На початку нового навчального року її мали продовжити”.
У відпустці Олексій Тимчук вирішив провідати дружину з дітьми в Ужгороді, де родина перебуває у статусі внутрішньо переміщених осіб. Але сім’ї так і не вдалося побачитись.
“Того дня я з дітьми відпочивала в горах у Хустському районі, увечері ми мали зустрітися з чоловіком в орендованій квартирі в обласному центрі, — каже дружина науковця Олена Губрієнко. — Близько 13-ї години Олексій написав, що на підході до будинку його зупинили співробітники ТЦК, щоб перевірити військово-облікові документи. Він пред’явив довідку про відстрочку від мобілізації. Та з’ясувалося, що співробітники Запорізького ТЦК та СП, які цей документ видали, чомусь не внесли даних про відстрочку до реєстру “Оберіг”. Цим і скористалися їхні ужгородські колеги. Чоловіка повезли до міського військкомату, пообіцявши, що все з’ясують і відпустять. Але насправді відібрали телефон і затримали на ніч. А вранці поставили на облік в Ужгородському ТЦК, оформили проходження ВЛК, хоча жодний лікар його не оглядав, і внесли дані до реєстру “Оберіг”, вказавши, що чоловік придатний до служби без права на відстрочку. Не дали можливості навіть побачитися зі мною та дітьми. Відразу повезли у військову частину. Там Олексія відмовилися приймати, позаяк він має право на відстрочку. Однак співробітники ТЦК та СП його не відпустили. Мабуть, мали виконати план мобілізації. Того ж дня чоловіка повезли в іншу військову частину. Там без жодної перевірки та експертизи заявили, що довідка Запорізького ТЦК нібито фальшива, й Олексія залишили. Наразі його готують до відправлення в навчальний центр”.
Із приводу незаконної мобілізації чоловіка Олена Губрієнко зверталася в Ужгородський та Запорізький ТЦК, військову службу правопорядку, спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони, ДБР та поліцію. Однак правди не добилася.
“У поліції замість того, щоб взятися за розслідування справи про незаконне позбавлення волі мого чоловіка співробітниками ТЦК, цинічно порадили шукати адвоката, — провадить далі жінка. — А вони в Ужгороді досить дорогі. За візит до ТЦК правлять від 2500 до 3000 доларів. Я з моєю зарплатою 12 тисяч гривень такого фінансового тягаря аж ніяк не потягну. Тож наразі звернулася до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, пишу скаргу в Міноборони і з допомогою однокурсників готуємо позов до суду, щоб скасувати незаконну мобілізацію”.
А ось інша історія. На Одещині мобілізували студента одного з регіональних вишів, який мав право на відстрочку. Він подав позов до суду, в якому просив визнати протиправним його призов на службу й вимагав вилучити зі списків особового складу військової частини. У квітні цього року юнака примусово доправили в ТЦК. І попри те, що мав оформлену відстрочку як студент вишу й пред’явив довідку здобувача освіти з Єдиної державної електронної бази з питань освіти та відомості із застосунку “Резерв+” щодо оформленої відстрочки, його мобілізували. Ба більше. При оформленні довідки про придатність до військової служби хлопця не оглянув жоден спеціаліст, навіть не проводилися загальні аналізи. Хоч юнак уже служить, він і досі в реєстрі “Оберіг” числиться не виключеним з обліку військовозобов’язаних і не має статусу військовослужбовця.
Одеський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що співробітники ТЦК діяли недобросовісно та необгрунтовано, оскільки не врахували наявність у позивача відстрочки. Тож своїм рішенням скасував накази керівника ТЦК про призов студента, а також командира військової частини про його зарахування до особового складу. Однак суд відмовився задовольнити вимогу студента вилучити його зі списків військової частини.
На жаль, подібних історій доволі багато. Так, всі розуміють, що вже чевертий рік іде страшна війна, але такі випадки аж ніяк не сприяють довірі до мобілізації. Бо навіщо тоді дають відстрочки, якщо закон порушується?!
— Це відбувається тому, що співробітники ТЦК відчувають повну безкарність за свої незаконні дії, — коментує правознавець Сергій Старенький. — Ледь не щодня у соціальних мережах ми бачимо факти їх свавілля та бусифікації. З початку року лише Офіс уповноваженого Верховної Ради з прав людини отримав дві тисячі звернень щодо порушень прав під час мобілізації. А притягнуто за цими зверненнями до дисциплінарної відповідальності трохи більше як пів сотні працівників військкоматів. І то, як кажуть, про людське око. Бо покарання для них здебільшого завершується переведенням на інше місце служби. Насправді ж такі дії слід кваліфікувати як перевищення службовою особою повноважень, за що в період воєнного стану передбачено від семи до 10 років ув’язнення. Однак до кримінальної відповідальності співробітників ТЦК притягують дуже рідко.
— А чи може бути підставою для мобілізації невнесення даних про відстрочку до “Оберегу”?
— Попри те, що з правової точки зору паперові та електронні документи мають однакову юридичну силу, співробітники ТЦК перевіряють, чи дані внесено до реєстрів, — додає військовий адвокат Олег Леонтьєв. — Така верифікація проводиться, аби визначити, чи не фальшивий документ. Річ у тім, що під час війни наплодилося досить багато підроблених довідок. Хтось їх купує у недоброчесних співробітників ТЦК, хтось самостійно виготовляє методами сучасної поліграфії Деякі ділки на цьому навіть організовують свій бізнес. Тому військовозобов’язаним при отриманні відстрочки раджу обов’язково проконтролювати, чи внесено дані про неї до реєстру. Це можна зробити через “Резерв+”. До слова, додаток слід регулярно оновлювати та перевіряти, бо іноді в ньому трапляються технічні збої. Якщо виявили якусь невідповідність, слід звернутися у ТЦК для її виправлення. Бо інакше потім незаконну мобілізацію доведеться скасовувати в суді.
— Але ж тепер суди рідко стають на бік військовозобов’язаних. Навіть якщо визнають, що мобілізація була незаконною, все одно їх не звільняють зі служби. Чому так?
● С. Старенький:
— У своїх рішеннях вони посилаються на правову позицію Верховного Суду про те, що мобілізація — це незворотний процес. І навіть встановлення факту грубого порушення ТЦК процедури мобілізації не призводить до звільнення незаконно мобілізованого з військової служби. Я з цим категорично не погоджуюся. Якщо судом встановлено незаконність якогось наказу чи розпорядження, то подальші його наслідки теж мають втрачати юридичну силу.
До речі, у парламенті зареєстровано законопроєкт №13345, яким пропонується вирішити цю правову колізію, породжену нинішнім законодавством та рішеннями Верховного Суду.
