На використаних засобах захисту може зберігатися вірус, це відходи категорії В, що становлять загрозу поширення інфекції. Тому поводитися з ними слід обережно. То що ж робити з використаними масками і рукавичками? І як знешкоджують спецодяг медиків інфекційних відділень?
— Маски, рукавички та інші елементи захисту медичних працівників занурюють в антисептичний розчин, — каже Оксана Виговська, професорка НМУ імені О. О. Богомольця. — Далі передбачено автоклавування (термічна стерилізація при температурі 100 градусів). І лише після цього медичні відходи передають для знешкодження (спалювання).
— У наказі МОЗ України від 8 червня 2015 року №325 затверджено Державні санітарно-протиепідемічні правила і норми щодо поводження з медичними відходами. Медичні відходи не утилізують, а знешкоджують, — уточнює Богдан Захарченко, комерційний директор компанії, що займається власне знешкодженням та утилізацією відходів. — Утилізація передбачає вторинну переробку. А знешкодження, залежно від відходів, проводять одним із двох способів — фізичним (спалювання) або хімічним (із застосуванням різних кислот).
Оскільки коронавірусна інфекція поширюється подібно, як і інші вірусні інфекції, то спершу ці відходи дезінфікують, потім збирають у герметичні ємкості і лише після цього знешкоджують. До слова, ми маємо спеціальний ліцензований транспорт, обладнаний для перевезення небезпечних відходів. Автомобілі щодня дезінфікують на спеціальних мийках.
Ми маємо спеціальний ліцензований транспорт, обладнаний для перевезення небезпечних відходів.
— Тобто використані маски, рукавички, спецодяг, на якому може перебувати збудник COVID-19, належить спалювати?
Б. Захарченко:
— Так, причому при температурі понад 1000 градусів.
— Тоді що робити з масками-рукавичками, які ми використовуємо щоразу, виходячи з дому?
Б. Захарченко:
— При звичайному спалюванні максимальна температура — 600 градусів. І супроводжується воно чорним димом та кіптявою, тож багато шкідливих речовин викидатиметься в атмосферу. Тому потенційно заражені відходи потрібно збирати у поліетиленові пакети. От, наприклад, використану маску кладуть в один пакет, який зав’язують і поміщають у ще один, куди викидають використані рукавички. Другий пакет теж зав’язують і кладуть у третій. Лише після цього все можна викинути у смітник. Такі дії слід виконувати, аби вберегти інших від передачі вірусу через маску. (Коронавірус живе на масці 7 днів, — Авт.)
О. Виговська:
— Та й варто покласти ті торбинки у контейнер, що зачиняється, аби вітер не порозносив. А пацієнтам, у яких підтверджено наявність коронавірусної інфекції, але вони лікуються вдома, можна рекомендувати використані маски і рукавички замочувати в антисептичному розчині (на 2 години). Лише після цього класти у поліетиленовий пакет і викидати до смітника. Було б ідеально, якби в населених пунктах були окремі контейнери для цих використаних масок, рукавичок та інших засобів захисту від коронавірусної інфекції.
Б. Захарченко:
— Законодавчо поводження із потенційно зараженими відходами, які накопичуються у помешканнях громадян, не врегульовано. Утім кожен сімейний лікар повинен підписати договір із компанією, що знешкоджує медичні відходи.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також текст про те, яка їжа може допомогти організму протистояти хворобам
