Згідно з документом, онлайн-платформи будуть зобов’язані автоматично стягувати з продавців 5% податку на доходи та 5% військового збору за кожну здійснену транзакцію.
Так держава планує легалізувати прибутки, які проходять поза офіційною податковою системою. Законопроєкт має ще ухвалити Верховна Рада. Однак багато хто вже розкритикував ініціативу, назвавши її тиском на малий бізнес та пересічних громадян, які торгують на цифрових платформах.
— Що потрапить під оподаткування в разі ухвалення парламентом урядового законопроєкту?
— Податок стягуватимуть із продажу товарів та послуг, оренди нерухомості і транспортних засобів, — пояснює кандидат економічних наук Олександр Хмелевський. — І тут ідеться не лише про реалізацію товарів інтернет-магазинами, а й про продаж громадянами вживаних чи власноруч виготовлених речей. Також оподатковуватимуть доходи із послуг, які надають громадяни, наприклад, з ремонту, репетиторства, догляду тощо. Причому отримані через онлайн-платформи, зареєстровані не лише в Україні, а й за кордоном. Тобто якщо ви продасте свій товар через інтернет-платформу в сусідній Польщі, то українська податкова згодом вимагатиме від вас сплатити за це податки.
Законопроєкт передбачає, що інтернет-платформи будуть податковими агентами. Вони автоматично стягуватимуть із продавців податки при надходженні коштів. Також інтернет-платформи передаватимуть податковій інформацію про продавців та їхні доходи. Якщо продавець виконав протягом року не більш як три операції з продажу або отримав дохід не більш як 2000 євро, то він може торгувати, використовуючи свій звичайний банківський рахунок. А якщо виконав більше трьох операцій або виторг перевищує 2000 євро, то повинен відкрити окремий банківський рахунок для виплат від цифрових платформ. Власники таких рахунків повинні надати згоду банкові на розкриття інформації, що містить банківську таємницю.
— Який розмір податку передбачено?
— Сума оподаткування становитиме 5% ПДФО та 5% військового збору. ПДФО 5% застосовуватимуть, по-перше, для тих, хто робить не більше як три операції на рік або на суму до 2000 євро. По-друге, для тих, хто робить більш як три операції на рік або на суму понад 2000 євро та використовує спеціально відкритий банківський рахунок і надав дозвіл на розкриття банківської таємниці. По-третє, для тих, хто не реалізує підакцизних товарів, не використовує працю найманих працівників і чий обсяг доходів, отриманих протягом року, не перевищує 834 мінімальні зарплати (на сьогодні 6,7 мільйона гривень). В іншому разі застосовують ПДФО 18% та військовий збір 5%.
— Нові правила стосуватимуться передовсім надавачів послуг — кур’єрів, водіїв таксі, сантехніків, електриків, яких ми замовляємо онлайн, — додає координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман. — Ці надавачі послуг мають самостійно на початку року подавати декларацію та сплачувати 18% ПДФО і 5% військового збору. Більшість із них цього не роблять, а отже, мають чималу частку чорних доходів. Саме для надавачів послуг запропонована зручна й проста модель: їм не треба буде ні реєструватися, ні здавати звітність, ні платити податок — усе за них зроблять оті 20 — 30 великих онлайн-платформ, з якими вони співпрацюють.
— Чи підтримуєте таку ініціативу Кабміну?
— Так. Бо є таке поняття, як справедливість, — усі повинні платити податки, незалежно від того, де вироблено товар, де його продають та в якій формі отримано дохід, — зазначає голова Комітету економістів України Андрій Новак. — Самі ставки, які нині пропонують — 5% податку на доходи плюс 5% військового збору, — доволі низькі. Значно нижчі, ніж, наприклад, ПДВ (20%. — Авт.).
● О. Гетман:
— 10% — це, можливо, трохи забагато. Але після завершення воєнного стану, коли не треба буде платити військовий збір, така система стане просто ідеальною. Зауважу, що продавців, які відкрили ФОП чи ТОВ і торгують онлайн, це регулювання не стосуватиметься. Вони працюватимуть у тому самому режимі, в якому працюють тепер.
● О. Хмелевський:
— Влада вкотре замість того, щоби зосередитися на оподаткуванні великих корпорацій, намагається впровадити тотальний контроль за малим бізнесом та пересічними громадянами. Оподатковувати продажі інтернет-магазинів, звісно, треба, але оподатковувати продажі вживаних чи власноруч виготовлених речей громадянами — ні. Адже під час купівлі товару громадяни вже сплатили ПДВ, магазин також сплатив податки, люди водночас сплатили податки з доходів, за які купили речі, а тепер вони їх продають. Це не отримання доходу, це повернення своїх витрат. Оподаткування таких операцій — несправедливе.
