Уряд вніс зміни до свого розпорядження “Про заходи щодо моніторингу та аналізу цін і стану товарних ринків”, яке було ухвалене в січні 2022 року. Зокрема, йдеться про те, що Держслужба статистики моніторитиме споживчі ціни на соціально значущі товари щотижня, а не щодня.
Також у липні Кабінет Міністрів дозволив підвищувати ціни на соціальні продукти без обов’язкового їх декларування і вилучив зі списку соціально значущих товарів цукор-пісок, макаронні вироби вітчизняного виробництва та масло жирністю 72,5%. А на борошно пшеничне вищого гатунку, молоко пастеризоване жирністю 2,5%, хліб житньо-пшеничний, курячі яйця категорії С1, птицю, батон та олію соняшникову рафіновану встановлено граничний рівень торговельної надбавки на рівні 10%.
— Уряд своєю постановою справді продовжив державне регулювання цін на окремі види продовольчих товарів, однак скоротив їх список, — пояснює Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу. — Також Кабмін скасував обов’язкове декларування у разі підвищення роздрібних цін на соціально значущі товари більше ніж на 5%. Ось тут йдеться власне про послаблення контролю за цінами, яке слід розглядати як зменшення тиску на бізнес.
Зауважу, що в Україні ніколи не встановлювався контроль за цінами для виробників. Введення граничного рівня торговельної надбавки (націнки), запровадження обов’язкового декларування у разі підвищення роздрібних цін стосується саме ритейлерів. І впроваджувалися такі механізми для того, щоб уникати спекуляцій тими, хто реалізує продукцію. А про повну відмову уряду від держрегулювання цін під час війни не може бути й мови.
— Те, що уряд вирішив щоденний моніторинг замінити щотижневим, — логічний крок, — вважає Андрій Новак, економіст. — Адже щоденний моніторинг не дає об’єктивної картини. Зрештою могли б впровадити навіть щомісячний моніторинг цін, щоб спостерігати динаміку змін у цей період, аби розуміти, який показник інфляції, і, за потреби, реагувати на ситуацію.
До слова, в Україні показник інфляції (за офіційними даними, у 2022 році він становив 26,6%, а станом на липень цього року — 11,3% у річному вимірі. — Авт.) вираховується за необ’єктивними показниками.
— Що маєте на увазі?
● А. Новак:
— При розрахунку за основу в нас беруть споживчий кошик, що містить 296 товарів та послуг. Проте значною частиною з них населення не користується. От скільки українців користуються послугами няні? Якщо б обрахунок інфляції відбувався за тим набором товарів і послуг, на які населення витрачає найбільшу частку свого доходу, то показник інфляції в Україні був би значно вищим.
Нещодавно аналітики одного з польських сервісів порівняли статистичні дані британської компанії Euromonitor International та національних статистичних служб про те, скільки грошей на харчування витрачають жителі 105 країн світу. Виявилося, що українці витрачають на їжу та безалкогольні напої майже 42% свого доходу. У більшості європейських країн цей показник становить 9 — 15%. Тож в Україні лише за допомогою маніпуляції цифрами показники інфляції не надто високі. Хоча це не зовсім так. І кожен покупець це відчуває, коли купує найнеобхідніше у магазинах.
