...22-річний Данило Кедик із Тернополя вступив на спеціальність “менеджмент” до Collegium Civitas у Варшаві. Хлопець уже оплатив своє навчання, але не може потрапити до Польщі.
“Коли я й інші студенти вступали до іноземних вишів, ми керувались інформацією, оприлюдненою на офіційному сайті Держприкордонслужби, — каже хлопець. — До 26 липня там писало, що за кордон можуть виїхати і студенти, які продовжують навчання у виші, і студенти, які цьогоріч лише вступили. Пізніше ж другу категорію вилучили.
Також змінили перелік документів, і тепер вимагається студентський квиток або студентська віза. Проте виконати цю вимогу неможливо, адже студентський квиток видає безпосередньо заклад освіти, коли ти приїжджаєш на навчання. А подача на візу — це лотерея у прямому сенсі слова, чекати можна дуже довго, а візу так і не отримаєш... Мій же навчальний семестр стартує вже 3 жовтня. Що робити — поки що не знаю”.
...33-річний Євген Сєріков живе у Береговому на Закарпатті, куди цьогоріч переїхав із Кривого Рогу, а до 2014-го був жителем Донбасу. Цьогоріч він став студентом Вищої школи екології та менеджменту в тій же Варшаві.
“Першу спробу перетнути кордон я робив два тижні тому, — каже чоловік. — Поїхав на КПП “Лужанка”. Мої документи не дивились, одразу сказали: “Ви вступали після 24 лютого...” Я знав від свого вишу, що адміністрація відправила списки зарахованих студентів до українських прикордонників, і запитав у них про ці списки. Але вони сказали, що нічого про них не чули”.
Потім, каже Євген, була друга спроба виїхати за кордон — на іншому КПП, третя, четверта, п’ята... І щоразу — безуспішно!
...21-річний Тимофій Мельник із селища Коцюбинське на Київщині став студентом римського університету Luiss Guido Carli. Однак хлопець також не зміг потрапити до ЄС.
“5 вересня у мене офіційно почалося навчання в Італії, проте через “негласне” правило не випускати студентів-чоловіків за кордон я втрачаю можливість навчатися безоплатно в престижному італійському виші, — розповідає студент.
“Вступ зайняв цілий рік, і я почав його задовго до 24 лютого. До прикладу, 1 грудня я склав IELTS, щоб підтвердити рівень володіння англійською мовою. Ще до лютого я був зарахований до двох італійських вишів, проте під час війни відкрилась можливість поборотись за стипендію. Заклад, до якого я вступив у травні, готовий надавати мені стипендію, оплачувати проживання та харчування. Європа дала нам такі можливості, а Україна обламує крила”.
Хлопець мав близько десятка спроб виїзду за кордон у п’яти пунктах пропуску — на польському, словацькому і молдовському кордонах. Результат — негативний...
“Зауважу, що студентський квиток у мене в електронному форматі, адже виш уже три роки не видає паперових квитків нікому, — каже Тимофій Мельник. — Але прикордонникам байдуже”.
А ЩО КАЖУТЬ ПРИКОРДОННИКИ?
Нині багато закидів до Державної прикордонної служби України, начебто ми керуємось якимись своїми внутрішніми вказівками. Утім це не так, — переконує Андрій Демченко, речник ДПСУ. — Є постанова уряду №57 “Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України”... Власне, військовозобов’язані, які цьогоріч вступили до іноземного вишу, не підпадають у категорію винятків, їм не дозволено виїжджати під час воєнного стану за межі країни.
Окремо вищим військовим керівництвом була врегульована можливість виїзду за кордон тих студентів, які вже навчались в іноземних вишах, тобто вступили ще до 24 лютого цього року.
Поки не буде внесено змін у постанову №57, ми керуватимемося чинним законодавством і не пропускатимемо студентів. ДПСУ відповідає за перетин кордону, а за мобілізацію та освіту — інші структури. Вочевидь, це питання до них”.
Андрій Демченко каже, що в середньому щодоби у виїзді відмовляють приблизно 200 громадянам призовного віку. Серед них — ті, які використовують фіктивні документи. Зокрема і про те, що вони, начебто, цьогоріч вступили в іноземний виш.
Утім ДПСУ і уряду потрібно скласти механізм перевірки таких осіб — і випускати за кордон тих, хто реально хоче здобувати знання. Адже якісна освіта — це базова потреба успішного громадянського суспільства. Тож не варто вставляти палки в колеса тим, хто хоче й може вчитися і розвиватися — на благо України.
