Згідно з даними Нацбанку, населення придбало іноземної валюти на 23,94 мільярда доларів в еквіваленті. Це абсолютний рекорд за весь час спостережень. Піковий попит був у січні та у четвертому кварталі, коли українці купували в середньому по 2,25 мільярда доларів на місяць. Водночас люди активно й продавали валюту — обсяги продажу готівки зросли до чотирирічного максимуму й становили 17,11 мільярда доларів.
— Різниця між купівлею та продажем валюти населенням (цей показник в економіці називають чистою купівлею) за підсумками року сягнула 6,83 мільярда доларів, — зауважує фінансовий аналітик Андрій Шевчишин. — Це другий за величиною показник в історії України. Більше було лише у 2024 році, коли чиста купівля готівкової валюти населенням становила 9,84 мільярда доларів. Найпопулярнішим серед українців залишається долар, на який припадає близько 71% готівкових операцій. Із євро було зафіксовано приблизно 25% операцій. На інші готівкові валюти припадає 3,5% ринку України.
— Як вважаєте, чим зумовлений підвищений попит на іноземну валюту серед населення? Чому українці не довіряють гривні?
— Головною причиною збільшення обсягів купівлі валюти стала невизначеність щодо подальшого фінансування України в умовах воєнного стану. Нагадаю, це питання було вирішено лише у середині грудня, до того часу було малоймовірно, що європейці за фінансування проголосують. Ми пам’ятаємо позицію різних країн, зокрема Сполучених Штатів, які казали, що не можна чіпати російські заморожені активи, а також Угорщини та Словаччини. Пам’ятаємо, як тиснула Росія. Населення скуповувало валюту.
— Гривня з моменту її запровадження у 1996 році знецінилася приблизно у 35 разів, — додає кандидат економічних наук Олександр Хмелевський. — Лише в деякі періоди своєї історії вона залишалася стабільною або трохи зростала. Тож не дивно, що громадяни не довіряють національній валюті. Тим паче немає підстав це робити під час війни, коли ризики девальвації гривні дуже високі.
Після 2022 року Нацбанк більш-менш успішно стримує знецінення гривні, проте всі розуміють, що в будь-який момент можуть виникнути обставини, за яких девальвація пришвидшиться. Значну частину попиту на валюту закриває Нацбанк, який щомісяця продає на міжбанку до 3 мільярдів доларів. Якби не валютні обмеження та валютні інтервенції НБУ, то курс гривні був би значно нижчим. Велике занепокоєння нині викликає дефіцит зовнішньої торгівлі, який за 11 місяців 2025 року досяг рекордного рівня — 38,5 мільярда доларів. Це створює ризики для суттєвої девальвації гривні. Хоч валютні резерви на початок грудня минулого року досягли 54,7 мільярда доларів, проте вони сформовані за рахунок іноземних кредитів, які треба буде повертати, ще й з відсотками. Без постійного надходження іноземних кредитів гривня суттєво девальвує. Тому і підприємства, і громадяни за наявності вільних коштів купують іноземну валюту.
— Чому саме долар має найбільшу популярність серед українців?
● О. Хмелевський:
— Це глобальна грошова одиниця, якою можна розраховуватися у різних країнах світу. Це валюта найпотужнішої держави. Тим часом євро здебільшого використовують для розрахунків у Європі. Воно не настільки стабільне, адже залежить від економічного становища низки країн ЄС, які мають різний рівень економічного розвитку та можуть перебувати на різних стадіях економічного циклу.
Відсоткові ставки у доларах зазвичай вищі, ніж у євро, і це дозволяє інвесторам отримувати вищий доes Фото з архіву Гошівського монастиря Діва Марія, святий Йосип, Ангели, пастушки, три царі, вояки, Циган, Жид... Ці та інші персонажі народних різдвяних гулянь весело походжали територією Гошівського монастиря отців-василіян УГКЦ (Івано-Франківська область). Саме там відбувся “Перший бойківський з’їзд вертепів” На подвір’ї однієї з найбільших святинь Заходу України, що відома чудотворною іконою Божої Матері, показати свою майстерність, акторські уміння, старовинні й сучасні костюми зібралися понад 150 учасників віком від 7 до 80 років із кількох громад Прикарпаття. Гурти пройшлися святковою ходою з різдвяними зірками, зробленими власноруч. На початку дійства виступили хід. Більшість українців нині використовує для міжнародних розрахунків та збереження заощаджень долар, а не євро. Із розвитком євроінтеграції популярність євро серед українців зростає. Однак навряд чи наші громадяни повністю відмовляться від долара.
— Чи підвищений попит на іноземну валюту серед українців збережеться і в 2026 році?
● А. Шевчишин:
— Наразі для цього немає підстав. Адже ми отримали зовнішнє фінансування і Нацбанк має досить ресурсів для того, щоб убезпечити гривню від знецінення. Хай там як, але багато залежатиме від розвитку воєнної ситуації. Якщо у 2026 році вдасться досягти миру, то є шанси на масштабні інвестиції для відновлення України. А це передумови для зміцнення гривні. Крім того, українці повертатимуться з вимушеної еміграції, вочевидь, з євро та доларами. І продаватимуть їх на внутрішньому ринку. У такому разі показник чистої купівлі валюти, тобто різниця між купівлею та продажем, також знизиться.
● О. Хмелевський:
— Українці зберігатимуть свої заощадження у євро та доларах доти, доки гривня не стане стабільною грошовою одиницею. А для цього потрібно зафіксувати валютний курс та відмовитися від валютного ринку. Мають бути запроваджені жорсткі обмеження, які суттєво скоротять виведення доларів і євро за кордон. Також потрібно досягти бездефіцитного торговельного балансу та розв’язати проблему зовнішнього боргу. Усе це вимагає кардинальної зміни фінансової системи України.
