Із січня 2026 року в Україні стартує національна програма профілактичних медичних оглядів для людей віком від 40 років. Як повідомили в Міністерстві охорони здоров’я, на реалізацію чекапів у бюджеті на наступний рік передбачено 10 мільярдів гривень. Програма працюватиме через застосунок “Дія”. Яка сума перепаде кожному пацієнтові, наразі не відомо. Але зняти гроші буде неможливо — вони надійдуть на віртуальну картку в застосунку.
У суспільстві думки з приводу нової національної програми розділилися. Одні схвалюють ініціативу уряду. Кажуть, добре, що держава спонукає людей проходити діагностику — це дозволить виявляти захворювання на ранніх стадіях і вчасно розпочинати лікування. Інші ж певні: це популізм, бо потреби у виділенні 10 мільярдів гривень на медогляди немає. Людина, яка турбується про своє здоров’я, може пройти більшість обстежень безоплатно через сімейного лікаря. А передбачені гроші на чекапи (від англ. check-up — комплексні періодичні медобстеження) варто було б спрямувати на реабілітацію військових чи загалом на армію.
— То як працюватиме анонсована Міністерством охорони здоров’я програма?
— Скористатися програмою зможуть усі українці віком від 40 років, — пояснює голова комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький. — Особа, якій виповнилося 40, через місяць після дня народження отримає push-повідомлення у “Дії” із запрошенням пройти обстеження. Кошти на чекап буде зараховано на віртуальну картку в застосунку, окремо з’явиться картка для медоглядів. Пацієнт сам обиратиме медзаклад, де пройде повний комплекс досліджень: консультації лікарів, лабораторні та інструментальні обстеження. Це може бути комунальна або приватна клініка, яка бере участь у програмі. Чекап охоплюватиме обстеження на серцево-судинні хвороби, діабет та оцінку стану ментального здоров’я. Після проходження медогляду кожен отримає персоналізований “паспорт здоров’я” з висновками лікарів і рекомендаціями.
Зауважу, що серцево-судинні хвороби залишаються головною причиною смертності в Україні. За даними Мінохорони здоров’я, вони спричиняють приблизно 60% передчасних смертей. Запровадження системних скринінгів має допомогти вчасно виявляти ризики для здоров’я та запобігати розвитку ускладнень. Наразі МОЗ завершує технічну розробку програми й незабаром презентує план чекапів 40+.
— Які плюси чи мінуси тут бачите?
— Сам факт, що держава звертає увагу на профілактику та раннє виявлення хвороб, позитивний, — додає виконавча директорка благодійного фонду “Пацієнти України” Інна Іваненко. — Адже вчасна діагностика дозволяє виявляти недуги на ранніх стадіях, знизити смертність і витрати на лікування складних станів у майбутньому. У віковій категорії 40+ зростає ризик розвитку багатьох хвороб, тож для цих осіб обстеження дуже важливі. За статистикою Національної служби здоров’я, кожен третій українець не був у свого сімейного лікаря впродовж останніх трьох років. Новий інструмент чекапів може простимулювати громадян звертати більше уваги на своє здоров’я.
В Україні вже п’ять років діє Програма медичних гарантій (ПМГ), яка передбачає можливість безоплатного проходження основних аналізів та обстежень за направленням сімейного лікаря або лікаря-спеціаліста. Це також можна вважати гарантованим державою чекапом. Тому важливо, щоб нова ініціатива не дублювала наявні послуги, а розширювала доступ до якісної профілактики.
Відомо, що новий скринінг охоплюватиме обстеження на серцево-судинні хвороби, діабет і ментальне здоров’я. Але які саме обстеження будуть затверджені, чи буде їх більше, ніж у переліку гарантованих за ПМГ, ми не знаємо. Тому зарано говорити про ефективність цієї ініціативи. Треба відстежити, чи справді програма змінить поведінку людей і збільшить кількість тих, хто пройде обстеження.
— Започаткування цієї програми у час війни, м’яко кажучи, дивує, — каже експерт із соціальних питань Андрій Павловський. — Адже нині державі не вистачає грошей на лікування поранених і на якісне протезування. З обладнанням, з матеріалами для виготовлення протезів теж велика проблема.
Серйозну увагу варто також приділити лікуванню ПТСР — посттравматичного стресового розладу. Це хронічне порушення психічного стану, що може розвинутися після травматичних подій. Ті, хто пройшов реальні бойові дії, на жаль, стикнулися з такою проблемою. Якщо людина демобілізувалася, не можна її просто так відпускати в суспільство — треба пропустити її через санаторій (хоча б на декілька місяців), надати кваліфіковану фізіотерапевтичну й психологічну допомогу. На це потрібні гроші!
А в нас уряд малює чергові прожекти. Ну для чого? Можливо, хтось із чиновників розраховує, що з тієї програми можна буде щось собі “відщипнути”. Зверніть увагу: обстеження можна буде проходити у державному або приватному медзакладі. Припускаю, що дехто вирішив “підживити” близькі до себе фірми коштом бюджету — тепер державні гроші потечуть рікою у приватні клініки. Я розумію, що медогляд — це важливо. Але ж кожен має сімейного лікаря. Можна взяти направлення на обстеження. Зрештою, на багатьох підприємствах медогляди досі обов’язкові. Самі люди кажуть, що було б добре, якби держава за ці гроші закупила більше апаратів МРТ, бо в деяких містах їх одиниці й пацієнтам доводиться чекати місяцями, щоб записатися на безоплатне обстеження.
Завдяки внутрішнім зборам ми сьогодні наповнюємо бюджет на 53% — ці гроші йдуть на оборону, а 47% коштів, які йдуть на соціальну сферу, отримуємо від міжнародних партнерів. 10 мільярдів на програму профілактичних медоглядів, вочевидь, хочуть брати із зовнішньої допомоги. Міністр фінансів Сергій Марченко заявляв, що нам на наступний рік треба 36 мільярдів доларів, щоб стовідсотково профінансувати соціальну сферу. Наразі не вистачає 16 мільярдів. І в цей час брати 10 мільярдів незрозуміло на що й для чого — недоцільно. Тим паче, що медогляд буде добровільним. Навряд чи в нас народ масово йтиме обстежуватися. Та й боюся, що анонсовані скринінги будуть малодоступні в невеликих містах і селах. Гроші потім десь згорять, або їх, грубо кажучи, вкрадуть.
