“Карантин! Карантин!” — чути з телевізора. Згадую, як у Китаї люди тижнями не виходили з домівок, бо перебували в ізоляції. Важко повірити, що тепер і в нас така масштабна проблема. Я живу в Чернівцях, місті, де були зафіксовані перші випадки коронавірусу в Україні.
ПРО МАСКИ
Мені треба піти до магазину, бо продуктів у холодильнику вже зовсім мало. Утім ні медичної пов’язки, ні респіратора в аптеці купити не вдалося. “Немає вже масок давно і не знаю, коли будуть, — каже провізор. — До нас щодня по 100 осіб заходить із таким запитанням. А ми нічого не можемо зробити”.
Доводиться вирушати на закупи без захисних засобів. Аби дістатись супермаркету, сідаю в маршрутку. В автобусі — шестеро людей разом із водієм. Двоє пасажирів мають захисні маски, інші затуляють обличчя шаликами. Водій — без маски.
ПРО ПАНІКУ, СПОКІЙ І БАЙДУЖІСТЬ
Раптом одна з пасажирок на весь салон як чхне! “Будьте здорові”, — кажу їй. Інші пасажири не такі привітні. Починається скандал. “Ви чого тут чхаєте?” — запанікували люди. “Та ні... — каже жінка. — У мене алергія на оту всяку “хімію” для дезінфекції. Тому і чхаю”. Утім на адресу пасажирки посипались докори та звинувачення, і її таки змусили покинути автобус.
Неподалік супермаркету, куди я прямую, — магазин будівельних матеріалів. Зауважую там авто патрульної поліції. Підходжу ближче. Виявилося, що власник магазину будматеріалів відмовляється закриватися на карантин. Після кількох хвилин суперечок та роз’яснювальної роботи поліцейські виводять з магазину групу людей. Чоловік у синій кепці обурюється: “Що я тепер маю робити, як магазин закриють? Чим буду сім’ю годувати? Я не можу зараз сидіти вдома через якийсь коронавірус!”
Нарешті я біля супермаркету. Чоловік та жінка з масками на обличчі кладуть до багажника авта два білі мішки: “Так, цукор є, мука є. Дасть Бог, переживемо все це”. Сідають у машину й від’їжджають. У самому магазині покупців мало. Більшість чернівчан старається накупити продуктів на довший час, аби рідше виходити з дому. Принаймні не частіше, ніж раз на тиждень. Товару на полицях загалом не бракує. Напівпорожні тільки полиці із гречкою, борошном та рисом, а також відділ з туалетним папером та водою. Майже на всі продукти — знижки на 20 — 30 відсотків. “Боїмося, що не розкуплять”, — пояснює дівчина, яка кладе сир до холодильника.
Усі в супермаркеті працюють у захисних масках та гумових рукавичках.
Ось підійшла і моя черга. Продавчиня щось каже, але через захисний респіратор звук — такий глухий, що я нічого не розумію. Врешті вона знімає маску: “Двісті тридцять п’ять дев’яносто сім”, — роздратовано каже і нарікає, що в цьому респіраторі дуже незручно працювати.
Я збираю продукти, щільно загорнуті в харчову плівку. Йду до вбиральні, що в приміщенні супермаркету, аби помити руки. Але мила в дозаторі немає.
ПРО СЛАВНОЗВІСНУ КАЛИНКУ
У Чернівцях працює лише один великий супермаркет. Адже всі необхідні товари — від ковбаси до модних джинсів та побутової “хімії” — люди звикли купувати на Калинівському ринку.
Моя тітка має на Калинці (так називають у народі цей ринок) невеличкий магазин з одягом: “Чула вже, що нас закрили? — телефонує вона. — Приїхали хлопці з поліції і змусили скласти товари. Тепер от думаю: з одного боку, це потрібно, бо люди хворіють, а з другого — на що тепер жити?” На Калинівському ринку нині працює лише продуктовий сектор. Є також стихійні торговці.
ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ, ЯКЩО...
Тим часом я збираюсь додому. Людей на вулиці мало. Утім ізолювались не всі, біля зачинених на карантин барів молодь таки збирається потусуватись. “Сидіти вдома я не хочу, мені ж не сто років”, — аргументує моя знайома.
До речі, нещодавно в мене був день народження. Ще раніше я планувала влаштувати гучну вечірку. Але все скасувала. Головне для нас нині — зберегти своє здоров’я та здоров’я близьких, а отже, дотримувати правил карантину та особистої гігієни і розповідати про них іншим. Я міцно тримаю кулаки за Чернівці, вулиці яких, певна, скоро заповнять веселий сміх, балачки та суперечки перехожих і звичний галас на Калинці. Все буде добре!
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, у чому феномен країн, які зберігають хорошу статистику захворюваності на коронавірус
