Мільйони жителів материкового Китаю щороку відвідують Тайвань. Тут живе понад 23 мільйони осіб. Та заражених — значно менше, аніж у сусідніх місцевостях. За даними університету Джона Гопкінса, який відстежує поширення вірусу в світі, станом на вечір понеділка у Тайвані зареєстровано 67 випадків коронавірусу. Уже 20 осіб вилікувалось. Помер лише 60-річний чоловік, який також хворів на гепатит В і діабет.
“У світових масштабах Тайвань має найнижчий показник захворювання на коронавірус — 1 особа на 500 000 людей, навіть менше, — вважає Артур Харитонов, координатор всесвітнього руху Free Hong Kong Center, дослідник життя на острові Тайвань. — Нині тут уже працюють усі офіси, школи, ресторани, тренажерні зали та кафе. На вході у такі заклади всім міряють температуру. Усі люди, без винятку, ходять у масках”.
Артур Харитонов каже, що Тайвань одним із перших у світі відреагував на поширення смертельного вірусу в КНР та розпочав негайні заходи.
“Вони вже мають гіркий досвід — епідемія SARS 2003 року вбила десятки тайванців, 400 осіб були важко інфіковані, — продовжує Артур. — Тому вони були готові вжити негайних заходів. 31 грудня тайванський уряд розпочав перевірку всіх, хто прибував з Уханя до Тайваню. При цьому китайці запровадили заходи безпеки лише майже через місяць!
Хоча КНР була проти, Тайвань домігся направлення спеціальної місії до Уханя, аби провести власні перевірки. Уряд розпочав підготовку лікарень та виявлення всіх, хто був у зоні ризику. Адже вони вчасно зрозуміли, що в Китаї розпочалась епідемія”.
За допомогою qr-технологій громадяни зобов’язані повідомляти медиків, якщо виявили в себе симптоми хвороби, та відправлятися на 14-денний домашній карантин. “Оперативні сили відслідковують ці випадки та самостійно приходять до домівок потенційно заражених для лікування. За невиконання цих дій — штраф”, — каже Артур. За даними Американської медичної асоціації, 7 лютого подружжя було оштрафовано на 300 000 нових тайванських доларів (10 тисяч доларів США) — за те, що порушили 14-денний карантин, вийшовши з самоізоляції.
“20 січня Тайвань відкрив Центр реагування на коронавірус на чолі з міністром охорони здоров’я. Він займається фактами виявлення вірусу, курує роботу інших міністерств у протидії хворобі, працює з муніципалітетами, координує негайний розподіл коштів, мобілізацію фахівців та проведення санітарних превентивних заходів, — каже Артур. — З моменту початку епідемії в Ухані уряд заборонив експорт захисних масок.
Тайвань став першою країною в світі, що заборонила сполучення з Китаєм, — ще 26 січня. Виняток — повернення громадян Тайваню додому”.
Щогодини уряд надає інформацію про ситуацію з коронавірусом, шляхи його поширення.
“У містах розміщені величезні екрани, на яких з’являється оперативна інформація, — додає чоловік. — Після епідемії у 2003 році Тайвань розробив спеціальну страхову систему для епідемій. Зокрема, страхування покриває все лікування, а також зарплату на час самоізоляції та карантину”.
ДОСВІД СІНГАПУРУ
Є інформація, що коронавірус потрапив у Сінгапур, що не так далеко від Китаю, від пари з Уханя, а поширився через релігійне зібрання у церкві.
Українка Міла Бедренець зазначає: показники поширення інфекції у місті-державі — низькі (266 виявлених випадків станом на вівторок, тоді як у Китаї — 80 тисяч).
“Величезну кількість зусиль уряд Сінгапуру вкладає в комунікацію з населенням і відстеження ситуації, — розповідає вона. — Є спеціальні сайти з інформацією про заражених пацієнтів: де живуть, працюють, куди їздили, де харчувалися. Це дуже корисно у випадках, якщо лікарі самі не зв’язалися з людиною, яка була поруч із зараженим”.
Кожен клуб, спортзал, офіс зобов’язаний вести списки відвідувачів, із вказуванням контактів. Навіщо це? Наприклад, якщо хтось в офісі захворіє, тоді вже контактуватимуть з усіма, навіть з кур’єрами, які доставляли в цей офіс піцу.
Якщо ти захворів і не маєш можливості ізолюватися, влада забезпечить тебе державними апартаментами.
За словами жінки, у Сінгапурі ретельно дбають про дезінфекцію. Біля ліфтів хмарочосів розміщені антисептики для рук. На вході в офіси охорона проводить температурний скринінг і наклеює на груди наліпку з назвою хмарочоса. На вулицях розміщені пункти, де можна взяти маски.
ЧОГО НЕ ЗРОБИВ КИТАЙ
Декілька днів тому було опубліковане дослідження Саутгемптонського університету, згідно з яким КНР могла б запобігти 95% зараження коронавірусною інфекцією, якби не ігнорувала застереження 8 лікарів, що були репресовані каральною машиною за фактичну спробу врятувати світ від пандемії.
“Зокрема, якби негайні заходи були вжиті на три тижні раніше, ще наприкінці грудня, COVID-19 не вийшов би за межі провінції Хубей, або, в найгіршому випадку, — материкового Китаю. Китай розпочав вживати превентивні заходи лише наприкінці січня.
Якби хоч на тиждень раніше, наслідки були б зменшені на 66%, якби на два тижні — на 86%, на три — 95% відповідно”, — каже Артур Харитонов, посилаючись на дослідження.
Тим часом у Китаї уже виписали всіх пацієнтів зі спеціально збудованих клінік. Відновлюють роботу заводи.
“Нині у Шанхаї уже все відчинено. Але запобіжні заходи ще діють: маски, використання програми для реєстрації переміщень за даними геолокації від мобільного оператора. Це вбудована мініпрограма в Аліпей (платіжна система), — каже українка Олена Чупрей, яка 7 років мешкає в Шанхаї. — Всюди — санітайзери, людям вимірюють температуру. Доки у Китаї будуть ще такі заходи безпеки, невідомо. Все це неприємно для психіки, але життя триває”.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також головне із закону про протидію коронавірусу
