Скандальний бізнесмен, адвокат і колишній депутат Київської міської ради Денис Комарницький, який перебуває у розшуку за підозрою в корупції, зміг виїхати з України з допомогою правоохоронців. Йдеться, зокрема, про двох співробітників управління стратегічних розслідувань поліції Закарпатської області, а також — колишніх позаштатних працівників СБУ. До кордону Дениса Комарницького везли у камуфльованому автомобілі з... табличкою “200”. На таких авто зазвичай перевозять полеглих бійців.
Це вже не перша подібна втеча фігуранта кримінального провадження. У серпні минулого року, коли за кордон утік нардеп “ексслуга” Артем Дмитрук, президент провів нараду з силовиками й гучно заявив про необхідність зупинити такі випадки. Але відтоді нічого не змінилося. Чому?
— В Україні є інструментарій притягнення до відповідальності за такі дії, але він не застосовується, — каже громадський діяч, юрист, ветеран російсько-української війни Олег Симороз. — Керівники відомств, працівники яких причетні до нелегальних схем переправлення людей за кордон, працюють. Максимум своїх посад позбуваються причетні до переправлення. Так відбулося і у випадку з втечею Дениса Комарницького — звільнено двох працівників управління стратегічних розслідувань у Закарпатській області та їхнього керівника. Натомість СБУ вирішила відхреститися від позаштатних працівників, котрі були залучені до цього. Заявивши, що їх було звільнено ще в лютому. Але чомусь у них не вилучили службові посвідчення, як це відбувається після звільнення.
Ба більше. Вони використовували номери прикриття на автомобілі, на якому вивозили Комарницького. Де вони їх взяли? На базарі купили? Виконавцем схеми з втечі був товариш Комарницького — Юрій Довгаленко, який використовував своє посвідчення позаштатного співробітника СБУ. Для втечі Комарницького була організована складна операція із залученням кількох автомобілів. Тобто ми бачимо, що в той час коли більшість підрозділів Нацполіції й СБУ героїчно нищать ворога на фронті, деякі їхні “колеги” допомагають утікати за кордон підозрюваним у корупції.
— Організація нелегального виїзду за кордон — це годівничка для системної корупції, — вважає Ігор Чаленко, політолог, голова Центру аналізу та стратегії. — Щоб зберегти репутацію, керівництво СБУ та Нацполіція заявляють, що такі злочини будуть розслідуватися максимально справедливо. Але час покаже, чи дійсно це так.
— Вже всі забули про втечу нардепа Артема Дмитрука, з часом забудуть й про втечу Комарницького, — додає Олексій Голобуцький, заступник директора Агентства моделювання ситуацій. — Переправлення людей за кордон — величезний бізнес, який неможливо подолати, якщо немає політичної волі з цим боротися. А її у влади на сьогодні немає.
— На скільки реально, що після розголосу таких випадків більше не буде?
● О. Симороз:
— Нас намагаються переконати, що втеча Дениса Комарницького була організована на рівні ДСР Закарпатської області. У це важко повірити. Без покровительства у високих столичних кабінетах у цьому випадку не обійшлося. Адже Комарницький був “смотрящим” за Києвом від двох сторін, а саме — Віталія Кличка та Андрія Єрмака. Тож йому посприяли у втечі з країни, адже він багато знає. Тобто це корупція на топрівні. І ми не бачили жодної реакції від глави держави на втечу Комарницького.
У цивілізованих країнах після такого скандалу очільники правоохоронних органів йдуть у відставку. Але в нас, напевно, проведуть чергову нараду й доручать розробити план подолання такого явища. От і все.
● О. Голобуцький:
— Ці схеми давно відпрацьовані. Тому вони не зникнуть. З огляду на те, що найближчим часом увага до переправлення людей за кордон буде доволі високою, то варто очікувати хіба зростання вартості за такі послуги.
