Ініціатори “реформи” запевняють, що це, зокрема, дасть змогу зменшити витрати на адміністрування коштів та спрямувати вивільнені гроші на забезпечення страхових виплат. За даними Мінсоцполітики, мова про 2 — 3 мільярди гривень щорічно.
Також влада стверджує, що цифровізація процесів дасть змогу пришвидшити отримання виплат та соціальних послуг у системі соціального страхування, зокрема, у разі тимчасової втрати працездатності та нещасних випадків на виробництві. Мовляв, завдяки можливостям інформаційної системи ПФУ вже запроваджено електронний лікарняний.
Але чи не вдарить боляче така “реформа” по вже звичній системі соціального страхування? Цю тему обговорюємо із заступницею голови правління Фонду соціального страхування України Наталією Землянською та експертом із соціальних питань Андрієм Павловським.
— Основним аргументом об’єднання ФССУ та ПФУ ініціатори законопроекту називають економію коштів в умовах війни. Чи справді вдасться її досягти?
● А. Павловський:
— В очах нинішньої влади ПФУ виглядає якимось цапом-відбувайлом, що повинен виконувати непритаманні йому функції. Адже, крім виплати пенсій, він також призначатиме і виплачуватиме субсидії. А з нового року, якщо законопроект підпише президент, — лікарняні, декретні, регресні та інші страхові виплати. Є великий сумнів, що ПФУ дасть раду з цим усім.
● Н. Землянська:
— Щоб дійсно зекономити кошти, потрібно вигнати на вулицю понад 5 тисяч фахівців, переважна більшість з яких — вузькопрофільні спеціалісти з питань прийому заяв-розрахунків страхувальників щодо фінансування тимчасової непрацездатності працівників. Без цього не буде економічного ефекту від об’єднання. Але навряд чи працівники Пенсійного фонду навчені такого функціоналу та готові до подвійного навантаження. За нашими розрахунками, таке злиття призведе лише до додаткового витрачання понад 1 мільярда гривень на організаційні заходи та суди найманих працівників.
Загалом законопроект не містить жодної пропозиції для оптимізації видатків, натомість передбачає розпродаж нерухомості Фонду соцстраху. Потенційна оптимізація не може бути досягнена без урізання головних функції Фонду — страхових виплат, декретних, і лікарняних, які становлять 95% усіх його видатків.
Цікаво, що у 2020 році у Раді також намагалися протягти законопроект щодо об’єднання ПФУ і ФССУ. Але тоді проти виступили і сам ПФУ, і Мінсоцполітики, і Мін’юст. А Головне науково-експертне управління апарату ВРУ надало висновок щодо невідповідності такого злиття цілому ряду законів.
— Які ризики може нести таке об’єднання ПФУ та ФССУ? Чи можливі проблеми зі страховими виплатами?
● Н. Землянська:
— Так, є великий ризик зупинення виплат на перехідний період. Якщо тепер застрахованій особі надають послуги за принципом “єдиного вікна” і, навіть попри воєнний стан, відділення Фонду соцстраху працюють, то після реорганізації може настати суцільний хаос. 170 тисяч осіб з інвалідністю ходитимуть за послугами по різних установах.
● А. Павловський:
— Бюджет ПФУ — дефіцитний та дотується з державної скарбниці. Фонд соцстрахування дефіциту бюджету фактично не знав. Так, були певні затримки із виплатами лікарняних, що утворилися внаслідок пандемії та війни. Але все одно гроші людям виплачували.
Зрозуміло, що після об’єднання ПФУ буде зосереджений на своїй основній функції — виплаті пенсій. А страхові кошти можуть виплачувати за залишковим принципом. Тобто тоді, коли будуть гроші. І ще не відомо, в якому обсязі.
Загалом є великі побоювання, що таке об’єднання буде невдалим, і нова “піраміда” завалиться. А потім деякі депутати скажуть, що, мовляв, ПФУ не може впоратися зі своїми функціями, тому віддаймо соціальні виплати приватним страховим компаніям. Такий сценарій також ймовірний. І деякі депутати роблять усе, щоб його реалізувати.
