Усе почалося ще у 2017 році. Вихователька Бугаївського дошкільного навчального закладу “Дивосвіт”, що на Рівненщині, Віта Черешньовська вийшла після декретної відпустки на роботу. Та її одразу ж звільнили. Приводом для цього нібито стало фото в купальнику, яке жінка виставила на своїй сторінці у соціальній мережі. Фото було зроблене під час відпочинку.
Завідувачка садка Лариса Музика мотивувала своє рішення тим, що начебто вихователькою не може працювати особа, яка виставляє у соцмережах “аморальні фото в купальнику”. Віта Черешньовська звернулася до суду, аби поновитися на роботі. Розгляд справи тривав 8 місяців. У результаті жінка виграла суд. Рішення передбачало поновлення на роботі. Але коли Черешньовська пішла до директорки, то її звільнили вдруге. Уже не тільки за “аморальну поведінку”, а ще й за “прогул”. “Що це за прогул, я й досі не знаю”, — каже Віта Черешньовська. Зрештою вихователька знову пішла до суду. Розгляд справи затягнувся на 5 років. І ось нарешті поставлено крапку в цій справі.
“Суд визнав звільнення моєї клієнтки неправомірним”, — розповідає адвокат Віктор Яцюк. Згідно з рішенням суду, Радивилівська міськрада має виплатити позивачці майже 112 тисяч гривень середнього заробітку за час вимушеного прогулу в період з 15 травня 2018-го по 17 вересня 2021 року. А також — відшкодувати моральну шкоду, завдану порушенням трудових прав. З мерії мають стягнути судові витрати й судовий збір.
“Радивилівська міська рада готова виконати судове рішення. Поки не мають наміру оскаржувати, — каже Віктор Яцюк. — Але міськрада також має право із позовом звертатися до конкретної особи, яка винна у звільненні. Тобто до Лариси Музики, яка у справі виступала як третя особа. І чим довше затягуватиметься справа, тим більше коштів доведеться сплатити”.
“У районному суді змінювалися судді й адвокат Музики робив усе можливе, щоб затягувати судовий процес, — подавав безліч оскаржень. Тому все так довго тривало, — каже Віта Черешньовська. — За час судової тяганини перейменовано Бугаївський дошкільний навчальний заклад і власник цього закладу вже інший. Тому повертатися на роботу нема куди”.
Віта Черешньовська розуміє, що Лариса Музика може подати чергову апеляцію. “Їх вже було так багато, мабуть, зо пів сотні, — каже співрозмовниця. — Та я певна, що справедливість візьме гору й вкотре буде доведено, що мене просто облили брудом. Я готова домагатися справедливості. А потім забути про цю справу, як про страшний сон”.
