В Україні створили петицію щодо демобілізації за власним бажанням бійців, які перебувають на службі понад рік. Річ у тім, що нині українське військо здебільшого складається з мобілізованих громадян. Чимало бійців не знають, коли зможуть повернутися до цивільного життя. Адже в українському законодавстві не встановлено термінів служби мобілізованих під час воєнного стану.
“Демобілізація — питання стратегічної довгострокової обороноздатності держави, оскільки наші захисники — не абстрактні “герої”, а живі люди, — каже письменник Антон Водяний, який воює від 26 лютого. — Нині весь тягар покладено лише на приблизно 10% військовозобов’язаних. На мою думку, треба готувати нових і нових людей, інакше не буде ким заміняти загиблих або знесилених. А це шлях до поразки”.
Військовий вважає, що невизначеність терміну мобілізації або постійна мобілізація тих самих людей у довгостроковій перспективі, крім нестачі кадрів, може призвести до соціально-психологічних проблем усередині армії.
Наразі єдиний можливий варіант перевести дух для бійців — коротка відпустка. “Наприклад, у моєму підрозділі з цим немає проблем, керівництво відпускає нас, — додає Антон Водяний. — Проте невизначеність горизонтів, які б визначали, коли ти зможеш повернутися до цивільного життя, — це все одно деморалізує”.
Петицію про важливість демобілізації підтримує і військовий Ілля Гавриленко, який тепер боронить Південь України.
“На мою та багатьох побратимів думку, вона дуже важлива, оскільки за ці сім місяців не прийнято жодних змін щодо прав військових (передусім щодо строків служби, але також і ротацій, відпусток тощо), — каже він. — Проте весь цей час ми служимо без вихідних і відпочинку, не бачивши родин (за рідкісним винятком тих, хто був у відпустці “за сімейними обставинами”). Проте її у нас отримувало менш ніж 10%. При цьому кожен з нас має знайомих призовного віку, придатних до військової служби, які живуть звичним життям і не отримували повісток навіть для медогляду чи уточнення даних. Це дуже демотивує. Звісно, ми далі звільняємо окуповані території. Але що буде, якщо війна триватиме десятиліттями? Скільки ще я і мої побратими воюватимемо без перепочинку?”
ЧИ МОЖЛИВА ДЕМОБІЛІЗАЦІЯ З ЮРИДИЧНОГО ПОГЛЯДУ?
“Жодна норма чинного законодавства нині справді не порушує питання демобілізації під час воєнного стану, — каже адвокат, голова адвокатського об’єднання Ростислав Кравець. — Воно належить до компетенцій Генштабу, який знає, що відбувається у ЗСУ і скільки військових потрібно для оборони та звільнення окупованих територій. Тобто навіть якщо президент розгляне петицію, він може хіба що дати свої рекомендації Генштабу”.
— Нагадайте, а хто нині має право звільнитися зі служби?
— Згідно зі статтею 26 ЗУ “Про військовий обов’язок і військову службу”, це особи, які досягли граничного віку (60 років), ті, хто не може служити за станом здоров’я та через низку сімейних обставин (наприклад, догляд особи з інвалідністю). Також віднедавна право звільнитися зі служби мають військові, в яких троє і більше неповнолітніх дітей.
