У технічних приміщеннях ЗАЕС та у машинних залах росіяни встановили мінно-вибухові загородження з керованих дистанційно та некерованих протипіхотних мін.
Чи можливий другий Чорнобиль, якщо ворог вирішить здійснити свої злочині наміри щодо підриву ЗАЕС?
— Після аварії у Чорнобилі дуже зросли вимоги до безпеки атомних станцій. АЕС стали досконалішими, — каже Геннадій Рябцев, директор спеціальних проектів науково-технічного центру “Психея”. — На ЧАЕС та на атомній станції в японській Фукусімі реактори працювали. Тоді як енергоблоки ЗАЕС не працюють з вересня 2022 року. Тому жодного ядерного вибуху там не буде.
— Загроза для ЗАЕС з боку росіян цілком реальна з огляду на просування ЗСУ на Запорізькому напрямку, — каже Ольга Кошарна, експертка з питань ядерної енергетики. — Але можливий теракт на ЗАЕС не можна порівнювати з аварією у Чорнобилі. Там був іншої конструкції реактор — без корпуса, термооболонки. Сповільнювачем на ЧАЕС була не вода, як на ЗАЕС, а графіт. А весь графіт дуже високорадіоактивний. У Чорнобилі стався тепловий вибух, радіацію викинуло в повітря і понесло Європою. Подібного на ЗАЕС статися не може.
— Але ж один із блоків ЗАЕС росіяни тримають у стані “гарячого” зупину. Чим це небезпечно?
● Г. Рябцев:
— Так, кілька енергоблоків ЗАЕС перебувають у стані “холодного” зупину. Це безпечний стан реактора, коли його заглушено при низькому тиску і низькій температурі охолодженої води. П’ятий — у “гарячому” зупині, ще один — на ремонті.
Звісно, активна зона реактора залишається радіоактивною навіть під час зупинки. Але скуповувати йодид калію немає жодного сенсу, бо серед радіоактивних матеріалів, які гіпотетично можуть потрапити в навколишнє середовище, радіоактивного йоду не буде.
— А чи може спричинити аварію зниження рівня води у ставку-охолоджувачі ЗАЕС?
● Г. Рябцев:
— Основним механізмом відведення теплоти реактора є система охолодження конденсатора турбіни зовнішнього контуру. Воду, що в ній циркулює, охолоджують двома способами — або зовнішньою водою зі става-охолоджувача, або в градирнях — споруді у формі вежі (там відбувається охолодження атмосферним повітрям). Градирні застосовують переважно тоді, коли з якихось причин не вистачає води у ставі-охолоджувачі.
Зазвичай глибина такого ставу 4 — 5 метрів. А на ЗАЕС став завглибшки 17 метрів. Нині рівень води у ставі-охолоджувачі становить 16,6 метра. У разі потреби ЗАЕС можна підживити водою з каналу Запорізької ТЕС. Тобто якби станція працювала, то води у такому ставку з часом могло б не вистачити, щоб на потрібному рівні забезпечувати охолодження реакторів. Але наразі такої загрози немає.
— Який сценарій розвитку подій довкола ЗАЕС найбільш реальний?
● О. Кошарна:
— Ризиків чимало. Однозначно, що підірвати енергоблоки ЗАЕС неможливо. Для підриву греблі Каховської ГЕС орієнтовно було використано дві тисячі тонн тротилу, а енергоблоки ЗАЕС набагато міцніші. Серед варіантів — підрив контейнерів на сховищі відпрацьованого ядерного палива. Це може призвести до забруднення території на відстані 20 — 30 кілометрів від станції.
Загалом сьогодні в Енергодарі відбувається ядерний тероризм. На станції є російські фахівці, які знають конструкцію реакторів, адже вони їх проектували. З огляду на це, росіяни на ЗАЕС можуть пошкодити будьщо. Українські фахівці разом зі своїми закордонними партнерами розглядають усі можливі сценарії.
● Г. Рябцев:
— Не можна відкидати, що росіяни намагатимуться підірвати високовольтне обладнання, що забезпечує приєднання ЗАЕС до Об’єднаної енергетичної системи України (ОЕСУ). Це може істотно ускладнити і надовго затримати повернення ЗАЕС до нормальної роботи. Але у будьяких надзвичайних ситуаціях на ЗАЕС Росія, звісно ж, звинувачуватиме Україну.
