Після 2013 року більш ніж у п’ять разів поменшало тих, хто негативно оцінює діяльність ОУН-УПА, — з 42% до 8%. Про це свідчать результати опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології.
— Подібне опитування ми проводили ще до Революції Гідності, початку окупації Криму та війни на Донбасі, у 2013 році, — каже Антон Грушецький, заступник директора КМІСу. — На той момент переважали негативні оцінки, але у 2022 році у всіх регіонах частка тих, хто оцінює позитивно діяльність ОУН-УПА, переважає частку тих, хто оцінює її негативно. Так, на Заході 57% оцінюють позитивно проти 4% тих, у кого оцінка негативна. У Центрі співвідношення вже 43% проти 6%, на Півдні — 37% проти 11%, на Сході — 27% проти 16%. Але є ще велика частка респондентів, котрі не можуть перейти з категорії “не визначились” у категорію позитивного ставлення. Таких 37%. Це люди, яким бракує інформації про діяльність ОУН-УПА.
— А якою є картина у різних лінгвоетнічних категоріях?
— Найкраще оцінюють ОУН-УПА українськомовні громадяни — 52% позитивних оцінок проти 5% негативних. Серед двомовних українців співвідношення 34% проти 6%, а серед російськомовних — 36% проти 11%. Що стосується вікових категорій, то найбільш прихильно ставляться до ОУНУПА люди віком 40 — 49 років — 49% та 50 — 59, 60 — 69 років — 45%.
— Чим можна пояснити зміни ставлення українців до ОУН-УПА?
— Російська агресія 2014 року стала для багатьох українців потужним поштовхом до того, щоб переосмислити історичні питання, а 24 лютого 2022 року було завдано “нокауту” російській та радянській версії українського минулого.
