Інколи українці після смерті близької людини дізнаються, що все своє майно родич заповів сторонній особі або лише одному спадкоємцеві, проігнорувавши інших. А часом з’ясовується, що заповіт був складений під час тяжкої хвороби чи за інших обставин, які дають підстави сумніватися в його законності. То чи можливо оскаржити останню волю спадкодавця в суді?
— Цивільне законодавство передбачає таку можливість, але для цього мають бути вагомі підстави, — пояснює адвокат Роман Горбай. — Найпоширенішими з них є неусвідомлення спадкодавцем значення своїх дій або неможливість керувати ними, перебування під впливом обману, насильства тощо. Аби з’ясувати, чи справді було так, суд призначає посмертну судово-психіатричну експертизу (на основі медичних документів, опитування свідків).
— Хто має право оскаржити заповіт?
— Особи, права яких можуть бути порушені. Це, зокрема, родичі, які мають право на обов’язкову частку — діти, подружжя, батьки, якщо вони непрацездатні або неповнолітні. Це означає, що навіть якщо у заповіті цих осіб не згадано, вони все одно мають право на щонайменше половину того, що отримали б згідно із законом. Також мають право оскаржити конкретний заповіт особи, які були вказані в іншому заповіті (у разі складання спадкодавцем декількох правових документів), і ті, на чию користь оформлено заповідальне розпорядження (документ, що стосується банківських рахунків). Зауважу, що право на подання позову про визнання заповіту недійсним виникає лише після смерті особи, яка його склала.
— Які наслідки визнання заповіту недійсним?
— Він втрачає юридичну силу. Далі спадкування відбуватиметься за законом. Тобто майно померлого буде розподілене між спадкоємцями першої черги (діти, чоловік, дружина, батьки) у рівних частках. Якщо спадкоємців першої черги немає, право на спадкування переходить до наступних черг. Людина за життя може скласти декілька заповітів. За загальним правилом наступний заповіт скасовує попередній. Чинність попереднього відновлюється лише в тому випадку, коли новий заповіт визнано недійсним.
— Якщо заповіт написано на когось стороннього, за яких умов родичі можуть претендувати на обов’язкову частку?
— Законом передбачено певне коло осіб, які мають так звану обов’язкову частку в спадковому майні. До них належать малолітні, неповнолітні діти, а також непрацездатні повнолітні діти, вдова, вдівець та батьки. Розмір обов’язкової частки становить половину частини, яка належала б кожному з них у разі спадкування згідно із законом за відсутності заповіту. Для того щоб отримати спадщину, треба звернутися до нотаріуса із відповідною заявою до завершення шестимісячного терміну від дня смерті спадкодавця.
— Якщо в померлої людини нема спадкоємців або вони відмовилися від спадщини чи не прийняли її, то що далі?
— Згідно з чинним Цивільним кодексом, орган місцевого самоврядування після спливу одного року від моменту смерті особи зобов’язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. І лише після рішення суду територіальна громада реєструє право власності на майно за собою.
