Чоловік працює електрогазозварювальником на підприємстві в Горішніх Плавнях, що на Полтавщині. На військовому обліку перебуває від 2004 року як рядовий. Має військово-облікову спеціальність “помічник машиніста тепловоза локомотивної служби”. 5 липня минулого року його викликали в ТЦК для уточнення даних та проходження ВЛК. Під час медичного огляду він не скаржився на стан здоров’я і був визнаний придатним для служби в навчальних центрах, підрозділах логістики, зв’язку та оперативного забезпечення.
Співробітники військкомату виписали йому “бойову” повістку на 12 липня для відправлення у військову частину і намагалися вручити. Однак чоловік категорично відмовився її брати. Тож йому зачитали зміст повістки і попередили про кримінальну відповідальність за ухилення від служби.
У зазначений день військовозобов’язаний не прибув на збірний пункт. При причини неявки нікого не повідомив. Проти ухилянта відкрили кримінальне провадження.
На судовому засіданні він свою вину визнав повністю і пояснив, що не з’явився за бойовою повісткою, бо на його утриманні перебуває онкохвора дружина. Вона пройшла курс лікування, має II групу інвалідності й потребує сторонньої допомоги.
За словами самої дружини, останнім часом хвороба так її підкосила, що навіть не уявляє, як змогла б упоратися без чоловіка. Майже всі хатні клопоти та побутові справи лягли на його плечі. Запевнила, що чоловік забезпечує її й фінансово. А крім нього та 75-річної матері, якій теж треба допомагати, родичів, котрі могли б її доглядати, немає.
Адвокат обвинуваченого наголошував, що його підзахисний має право на відстрочку. Тож просив суд не призначати йому реального ув’язнення, а лише умовний термін покарання, оскільки не буде кому доглянути хвору дружину.
Після з’ясування усіх обставин справи Горішньоплавнівський міський суд позбавив обвинуваченого волі на три роки. Утім, цей вердикт він може оскаржити в апеляційній інстанції. Чому ж так сталося?
— Якщо військовозобов’язаний має право на відстрочку, але не оформив її належним чином, то може бути мобілізований на загальних підставах. У цьому випадку в суді було доведено, що в чоловіка право на відстрочку від призову під час мобілізації на особливий період виникло з моменту встановлення його дружині ІІ групи інвалідності. Однак він ним не скористався, — коментує військовий адвокат Олег Леонтьєв. — Після проходження ВЛК до моменту вручення “бойової” повістки чоловік мав сім днів, що цілком достатньо, аби зібрати необхідний пакет документів для отримання відстрочки. Мова, зокрема, про довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією щодо інвалідності дружини, а також документів, що підтверджують потребу в постійному догляді, наприклад, витягу з рішення експертної комісії про встановлення інвалідності. Але цього не було зроблено.
— Чи не занадто суворе покарання?
— Суд призначив мінімальний термін, який передбачений за ухилення від мобілізації. Утім, якщо засуджений подасть апеляцію, то суд другої інстанції, зважаючи на скрутні сімейні обставини, можливо, й пом’якшить вирок до умовного терміну. А коли не вдасться виграти апеляції, то в чоловіка є два варіанти: або відбувати ув’язнення, або звільнитися умовно-достроково для служби в ЗСУ.
Тож, щоб не опинитися у подібній ситуації, усім військовозобов’язаним, котрі мають право на відстрочку, для її отримання чи продовження раджу своєчасно подати заяву та підтверджувальні документи в ТЦК та СП.
