Нафтові танкери поступово відновлюють рух через Ормузьку протоку після напруженості, пов’язаної з діями Ірану. Про це йдеться в інтерв’ю економічного радника Білого дому Кевіна Гассетта телеканалу CNBC.
Нафтопровід "Дружба": ЄС запропонував гроші на ремонт, Україна назвала терміни
Щойно підуть танкери, ситуація на ринку одразу стабілізується
За словами посадовця, ситуація на ключовому морському маршруті стабілізується, а спроби блокування не мали критичного впливу на економіку США. Він наголосив, що поступове повернення судноплавства свідчить про обмежені можливості Ірану впливати на глобальні процеси.
Гассетт зазначив, що рух танкерів через Ормузьку протоку вже відновлюється. Це один із головних маршрутів транспортування нафти у світі, тому будь-які перебої одразу викликають занепокоєння на ринках.
За його словами, нинішня ситуація демонструє, що ризики для глобальної економіки були меншими, ніж очікувалося. Водночас він підкреслив, що США уважно стежать за розвитком подій у регіоні.
"Ви вже бачите, що танкери починають потроху пропливати через протоку, і це ознака того, як мало можливостей залишилося в Ірану", — заявив Гассетт.
В адміністрації президента США Дональда Трампа висловлюють оптимізм щодо швидкого завершення війни з Іраном. Очікується, що після цього ситуація на нафтовому ринку стабілізується.
Гассетт пояснив, що протягом кількох тижнів після завершення бойових дій нафта почне активно надходити до нафтопереробних заводів, що може вплинути на ціни. Це, своєю чергою, стане сигналом для ринків про відновлення стабільності.
Окремо він звернув увагу на позицію Китаю. За словами радника, інтереси США та Китаю в цьому питанні збігаються, адже обидві країни зацікавлені у стабільному світовому ринку енергоносіїв. Він не виключив, що після завершення конфлікту може відбутися зустріч між Дональдом Трампом та Сі Цзіньпіном.
Сам почав, сам і викручуйся
Тим часом Франція заявила, що не допомагатиме США відновлювати рух цієї протокою. Париж продовжує роботу з підготовки коаліції, яка зможе забезпечити свободу судноплавства після закінчення військових дій. Про це заявив лідер країни Емманюель Макрон, його цитує Reuters.
"Ми не є стороною конфлікту, і тому Франція ніколи не братиме участі в операціях з відкриття або звільнення Ормузької протоки в нинішніх умовах. Однак ми переконані, що як тільки ситуація стане спокійнішою... ми готові разом з іншими державами взяти на себе відповідальність за систему супроводу", - заявив Макрон на початку засідання уряду, присвяченого обговоренню конфліктів на Близькому Сході.
Раніше Дональд Трамп повторив свій заклик до країн допомоги у розблокуванні Ормузької протоки та заявив, що деякі з них не зацікавленні у наданні допомоги.
Він висловив сподівання, що до охорони судноплавства долучаться, зокрема, "Китай, Франція, Японія, Південна Корея, Великобританія та інші держави".
Водночас в уряді Німеччини відхили вимоги президента США про участь в операції.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський наголосив, що Польща також не планує брати участі у жодній подібній місії. Нідерланди також повідомили, що не планують брати участь в розблокуванні водної артерії. Глава МЗС Фінляндії Еліна Валтонен заявила, що участь у забезпеченні безпеки судноплавства в Ормузькій протоці не є першочерговим пріоритетом для її країни.