Ваш син чи донька, чоловік, брат чи сестра на передовій і не відповідає на дзвінки? Що робити? До кого звертатися? І як загалом варто побудувати комунікацію із мобілізованими, щоб уникнути зайвих хвилювань? Відповіді на ці запитання можна знайти у довіднику, який підготувало Міноборони разом з Генштабом ЗСУ та громадськими організаціями.
— Якщо рідна чи близька вам людина доєдналася до лав ЗСУ, вам обов’язково потрібно знати й занотувати такі дані: номер військової частини, де проходить службу захисник, його посаду й військове звання, роту, батальйон, бригаду, а також прізвище, ім’я, посаду та номер телефону безпосереднього командира, — радить директорка Громадського руху “Жіноча сила України” Наталія Умеренкова. — Крім того, бажано дізнатися прізвище, ім’я та номер телефону командира військової частини, а також заступника командира військової частини з морально-психологічного забезпечення. Водночас радимо мати номер телефону когось із бойових побратимів захисника або навіть когось із родичів побратимів.
А ще радимо занотувати контакти Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), тобто військкомату, який призивав військовослужбовця. Ці контакти можна знайти на сайті Міноборони.
— Які ще поради можете дати?
— Перед від’їздом військовослужбовця на нове місце служби або на бойове завдання домовтесь, по-перше, про те, з якою періодичністю будете на зв’язку. По-друге, хто телефонуватиме першим і в який час. По-третє, у яких випадках ви будете звертатись до командирів військовослужбовця чи до його бойових побратимів.
Радимо дізнатися область і приблизний район перебування військовослужбовця. Але не запитуйте про точне місце розташування, характер завдань тощо. Спілкуйтеся про щоденні справи, говоріть слова підтримки. Не акцентуйте увагу на домашніх проблемах, вирішення яких залежить від участі військового. Те, що саме зараз він не може допомогти, може викликати у нього відчуття безпорадності. Завершуйте розмову на позитивній ноті.
Вдома можна домовитися, хто з рідних щодня триматиме зв’язок із військовим. Для прикладу, це дружина. Вона, отримавши дзвінок чи повідомлення від чоловіка, може передавати інформацію від захисника іншим рідним — батькам, сестрі й так далі. До слова, у місці розташування бійці не завжди мають мобільний зв’язок, але зазвичай мають старлінк, тобто інтернет. У такому разі користуйтеся месенджерами. Фахівці радять використовувати додаток “Сигнал” як найбільш захищений.
— Як бути, якщо захисник декілька днів не виходить на зв’язок?
— Якщо з військовим немає зв’язку більш як три дні без попередження, рідним варто звернутися до безпосереднього командира. Якщо немає зв’язку із безпосереднім командиром, телефонуйте командирові частини або його заступникові з морально-психологічного забезпечення.
Якщо ж із військовослужбовцем немає зв’язку більш як 10 днів без попередження і немає зв’язку з командирами, варто звернутися до ТЦК та СП за місцем призову військовослужбовця.
Додам, що у разі нагальної потреби можна звернутися і до будь-якого центру комплектування, тобто не обов’язково за місцем реєстрації. Наприклад, чоловіка призвали на Харківщині, а його родичі переїхали на Івано-Франківщину. Якщо ви маєте основну інформацію про свого військового, то в разі втрати зв’язку з ним можете підійти з цими даними у ТЦК за місцем проживання. Центри комплектування комунікують між собою і зможуть допомогти вам.
Якщо є додаткові питання або проблемні питання годі вирішити, телефонуйте на гарячу лінію Міноборони (0 800 500 442) або уповноваженого Верховної Ради з прав людини (0 800 501 720).
