В умовах воєнного стану стале забезпечення донорською кров’ю і її компонентами називають однією із запорук національної безпеки. Адже потрібні запаси, щоб рятувати життя пораненим військовим, пацієнтам під час планових операцій, трансплантацій, жінкам під час пологів. Аби крові не бракувало, українців заохочують до активного донорства.
Щоби знати, коли буде потрібна саме ваша кров, слід зареєструватися на відповідних вебсервісах.
— Це можна зробити на сайтах www.donor.ua чи helsi.me, — розповідає Ірина Славінська, засновниця та CEO проекту “ДонорUA”. — Треба заповнити відповідну форму з даними про себе й чекати повідомлення від координаторів. Так у вашому кабінеті з’явиться інформація про те, яка саме кров необхідна і де її можна здати. Тим, хто зареєструвався, також через Telegram-бот або через розсилку на електронні скриньки буде повідомлено, що саме їх кров потрібна.
— Чи після старту кампанії в Україні побільшало охочих долучитись?
— У нашому реєстрі — приблизно 110 тисяч осіб. Сайт функціонує з 2015 року, але більшість людей зголосились у 2022-му. Власне в лютому, після повномасштабного вторгнення Росії, українці активніше долучалися до донорства. З початком кампанії “Твоя кров може воювати” спостерігаємо, що кількість охочих зростає.
— Ми спостерігаємо, відповідно до нашого моніторингу, зростання кількості донацій крові, — додає Людмила Гордон, заступниця директора Українського центру трансплант-координації. — Після початку кампанії у нас щодня приріст на 2,5 — 3 тисячі осіб.
До речі, нещодавно у російських Тelegram-каналах поширювали фейк про те, що в Україні бракує крові. Начебто ми просили держави-члени НАТО допомогти в цьому питанні й отримали від них матеріал, заражений вірусами. Насправді ж із 24 лютого ми жодного разу не зверталися до інших країн з подібними проханнями.
Зрозуміло, що під час наступальних операцій потреби зростають. Ми співпрацюємо із Генштабом, при потребі перерозподіляємо запаси крові й скеровуємо їх туди, де це найнеобхідніше. Тому в тилових областях, де центри можуть робити забір планово, час до часу повідомляють про необхідність донацій.
— Якої крові найчастіше не вистачає?
● І. Славінська:
— Майже завжди є потреба в усіх групах та резусах.
— Нагадайте, будь ласка, як часто людина може здавати кров?
● Л. Гордон:
— Раз у чотири місяці. Одна донація становить 450 мл крові. Перед тим передбачено огляд лікаря, визначення, до прикладу, рівня цукру. Потрібно впевнитися, що для здоров’я людини забір крові не буде загрозливим. Якщо фізичний стан людини незадовільний (скажімо, після хвороби організм як слід не відновився), то донацію не проводитимуть.
