“Ми закликаємо Китай використати свій вплив на Росію, щоб вона поважала Статут ООН і припинила військову агресію проти України”, — з таким зверненням до Пекіну на саміті ЄС — КНР виступив президент Європейської Ради Антоніу Кошта. Водночас державний секретар США Марко Рубіо заявив, що “Путін не зміг би продовжувати цю війну без підтримки Китаю”.
Чимало аналітиків вважає, що Пекін має важелі впливу на Кремль, але не поспішає їх застосовувати. Бо в інтересах Китаю, щоби США концентрували свої зусилля й ресурси на протидії агресії Росії, а не на боротьбі з КНР в Індо-Тихоокеанському регіоні. Чи справді це так? З’ясовуємо у розмові з головою правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимиром Фесенком, директором Українського інституту політики Русланом Бортником та експертом-міжнародником Вадимом Трюханом.
— Як гадаєте, чи може Китай змусити Росію припинити збройну агресію проти України?
● В. Трюхан:
— Так, але мати важелі впливу і мати бажання їх застосувати — це велика різниця. На мою думку, нинішня ситуація абсолютно вдовольняє Китай. Бо, з одного боку, Росія послаблюється і стає ще залежнішою від КНР. З другого — Сполучені Штати під керівництвом адміністрації Трампа показують насправді свою слабкість. Як наслідок, у Китаю наростає впевненість у тому, що американці не насміляться втрутитись у ситуацію, якщо той візьметься силовим способом повертати Тайвань у “рідну гавань”.
Пекін не хоче тиснути на Москву. Понад те, у моменти, коли Росії стає важко, він підтримує її, купуючи у неї більше нафти й газу і постачаючи їй технології та обладнання, зокрема для виробництва дронів. Ми знаємо, що Україні тепер, навпаки, стало набагато складніше закуповувати в КНР компоненти для безпілотників, не кажучи вже про якісь технології. Чому це відбувається? Бо Китай не хоче, щоб Україна перемогла. Російська Федерація для нього важливіша, ніж Україна, яка значно менша за масштабами і обсяги торгівлі з якою у рази нижчі.
● В. Фесенко:
— Це правда, багато хто з міжнародних експертів вважає, що Китай може вплинути на Росію, але не хоче. Водночас чимало китайських аналітиків та високопоставлених дипломатів каже, що війна проти України — це рішення РФ і що Пекін займає миротворчу позицію, тобто виступає за припинення агресії. Істина, як завжди, посередині: КНР може вплинути на Москву, але обмежено. Китаю невигідно, щоб Росія програла війну (хоч нині для цього немає передумов), але й цілковита перемога РФ Китаю невигідна. Як на мене, Китай може наполегливо радити росіянам припинити агресію — щоб не було надмірної ескалації та перемоги РФ. Але неспроможний одномоментно і легко припинити цю війну.
Нині головна дискусія триває навколо того, чи в інтересах КНР затягувати російське-українське протистояння. З одного боку, так, бо війна відвертає увагу Заходу, зокрема США, від Китаю, дає йому певний простір для дій і додаткові можливості для дипломатичних маневрів. З другого — Пекіну невигідне надмірне загострення і поширення збройної агресії на Європу. Китайці побоюються, що коли війна прийде в Європу, то вони втратять один з основних для себе ринків, а це відчутно вдарить по їхній економіці.
● Р. Бортник:
— Пекін має вплив на Москву, але не варто говорити про те, що він нею керує чи може вказати припинити збройну агресію. Ніхто у Кремлі китайського лідера не послухає. КНР є головним торговельним партнером для Росії. Проте РФ активно торгує з багатьма іншими державами — починаючи від Індії, країн Середньої Азії і Кавказу та закінчуючи Туреччиною і деякими європейськими державами.
— Які саме важелі впливу на Москву має Китай?
● Р. Бортник:
— Економічні й технологічні. Китай — ключовий споживач російських енергоносіїв і ключовий постачальник до РФ технологій. КНР продає країні-агресорці автомобілі, компоненти для дронів, зокрема двигуни (державний виробник безпілотників отримує їх через підставні компанії під маркуванням “промислові холодильні установки”), а також верстати для військово-промислового комплексу та для сектору машинобудування загалом. Ідеться про десятки тисяч верстатів (у російських джерелах я бачив число 40 тисяч верстатів за рік), на яких виготовляють різноманітні деталі.
— Чи могла б Росія вести далі війну без підтримки Китаю?
● В. Фесенко:
— Підтримка Китаю не критична. КНР не надає Росії прямої фінансової допомоги. Основне джерело фінансування війни проти України — доходи від продажу російської нафти. Але хто купує найбільше російської нафти? Китай. Хто допомагає, хай і опосередковано, обходити російські санкції? Китай. Як і Індія та Туреччина, яка також є нашим партнером. Такої безоплатної допомоги, яку ми мали від США до приходу Трампа, Пекін Москві не надавав і не планує надавати.
Китай спроможний обмежити допомогу росіянам — для прикладу, перекрити постачання певних компонентів та товарів подвійного призначення, які Москва використовує у війні проти України. Однак це не зупинить російської агресії.
● В. Трюхан:
— Китай може припинити закупівлю російських товарів, зокрема енергоносіїв, та постачання РФ технологій, обладнання і компонентів для військово-промислового комплексу. Це Кремлю загрожувало б поразкою. Бо завдяки грошам, які заробляє на торгівлі з Китаєм і завдяки технологіям, верстатам та запчастинам для дронів Москва на сьогодні ще доволі впевнено почувається, незважаючи на санкції ЄС, Британії, США та інших держав.
Вважаю, що китайська підтримка критично важлива для росіян і набагато вагоміша, ніж навіть корейська. Зверніть увагу на цифри: у 2024 році товарообіг між Росією і Китаєм досяг історичного максимуму — 245 мільярдів доларів! Знайти альтернативу торгівлі з КНР Москва не зможе. Для порівняння, товарообіг між Росією
і США після початку повномасштабної війни проти України впав у рази і нині становить близько 3,5 мільярда доларів на рік. Це мізерна сума. Зауважу, що китайці могли б легко замінити Росію, адже мають добре диверсифікований ринок, зокрема торгують із країнами Азії, Африки, Європейським Союзом, США і так далі. Однак припиняти співпрацю з РФ вони не хочуть. Китай, як східний дракон, лежить на галявинці й спокійно спостерігає за тим, як слабнуть його недруги, зокрема США й НАТО. І Москва у цьому допомагає Пекіну.
● Р. Бортник:
— Брак китайської технологічної підтримки означатиме деградацію російського військового потенціалу. Але так само, як санкції не означають краху російської економіки, деградація російського військового потенціалу не означатиме безумовного припинення війни. Можливо, Росії доведеться посилювати мобілізацію, використовувати більше людей, тактика м’ясних штурмів посилиться, зброї буде менше і вона буде простішою. Але РФ війни не припинить.
Чому Москва нині займає таку жорстку позицію? Бо вважає, що навіть якщо її результати у війні на сьогодні не дуже значущі, вона у стратегічному вимірі все-таки виграє гонку озброєнь. Поступово технологічна перевага України і західних союзників над РФ, яка була на початку повномасштабної війни, нівелюється. Ось уже і в артилерії ситуація інша, і в ракетних системах, і у дронах. Виграти військово-технологічну гонку без співпраці з Пекіном Москва не може. Якщо співпраця з Китаєм припиниться, стратегічна ситуація для Росії різко погіршиться.
— Яка ймовірність того, що Китай долучиться до переговорів щодо припинення війни?
● В. Фесенко:
— Як відомо, Китай пропонував свій мирний план врегулювання війни Росії проти України. Ключова ідея цього плану приблизно така сама, як і нинішня ідея Трампа, — припинення бойових дій на лінії зіткнення з певними поступками з боку України. А от у питанні причин війни, ставленні до НАТО Пекін радше на боці Москви. Китайцям не подобається НАТО, вони, як і росіяни, вважають, що саме розширення Альянсу на схід було першопричиною війни, й не хочуть, щоб Україна приєдналася до цього військово-політичного блоку. Китайцям Росія все-таки ближча, вони не хочуть втратити вплив на неї. Ослаблена Росія вигідна Китаю.
Сі Цзіньпін навряд чи допомагатиме Трампу врегульовувати російсько-український конфлікт. Бо навіщо йому перемога президента США, навіть дипломатична? Якщо Трамп зайде у глухий кут, якщо йому не вдасться домовитися про припинення війни, тоді, можливо, за якийсь час китайці долучаться і сприятимуть фіналу російсько-українського конфлікту. Але не тепер і не в ролі, так би мовити, помічника адміністрації Трампа. Тому що для Америки Китай — головний геополітичний суперник і конкурент. Як і для Китаю — США.
● Р. Бортник:
— КНР сьогодні не допускають до мирного процесу. Цей процес модерують США, безпосередньо Трамп, який підштовхує обидві сторони до продовження діалогу. Пекін готовий взяти участь у переговорах. Але геополітична конкуренція між Китаєм і США за те, хто буде головним арбітром, хто претендуватиме на Нобелівську премію миру, є причиною того, чому Китай залишається поза перемовним процесом.
● В. Трюхан:
— Є інформація, що Сі Цзіньпін запросив Трампа відвідати Китай під час урочистостей, присвячених завершенню Другої світової війни (на початку вересня). Не відомо, чи приїде Трамп, і ймовірність цього невелика, бо Путін вже оголосив, що полетить туди. Хай там як, а мені здається, що Китай може змінити свою позицію щодо цієї війни і пожертвувати Росією, щоб домовитися зі США про поділ світу на двох. Саме за Трампа, який є прагматичним, американоцентричним, який не хоче відповідати за долю демократії у світі, це цілком можливо.
